Коли трава була зеленішою…

… я була впевнена, що нуднішої літератури за англійську не існує в природі. А міс Джейн Остен для мене (зразку десь так 1998-1999 рр) була втіленням отієї світової нудоти…

нє, на третьому курсі я оцінила Свіфта й Теккерея…

Але зараз… Гортаю сторінки “Чуття і чутливості” й перебуваю в стані перманетного захвату: тітка шикарно змальовує посередності пересічних людей, не наділених яскравою вдачею. Шоп я так писало :Р

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s