думаю взятися за Майже ніколи не навпаки Матіос. уже навіть зняла суперобкладинку та ходжу навколо.
видана вона, ніде правди діти, вай-вай-розкішно. приємно в руки взяти та погортати.
але окрім суто практичних міркувань про те, що через екстер’єр книжка стала невиправдано дорогою… мене ця її шикарність на якомусь рівні дратує.
розкішно видана книжка. хочеться навіть руки помити перед тим, як за неї взятися.
обережно гортати сторінки. повільно роздивлятися малюнки.
шанувати кожен аркуш. читати з повагою. мабуть, навіть вголос. родини, що зібралася навколо каміну, йопт.
читання як освячена дія. як коли книжки були рідкісними та коштовними. із повним усвідомленням почесності власної читацької місії.
а як на мене, це – анахронізм.
а книжка має бути зручною та _затишною_
Vaenn's Bookblog 
я гадаю, що це залежить від книжки. якась книга типу “історія давніх цивілізацій” чи якась енциклопедія зброї чи Біблія, наприклад – вони якраз дуже органічно виглядають в шикарних виданнях, а от художні книги – то вже така справа… а взагалі найбільше це залежить від смаків читача, тому кожна книга має виходити в різних виданнях 🙂
ПодобаєтьсяПодобається
нє ну… альбоми з мистецтва я теж не уявляю на туалетному папері.
але більшість книжок розряду “почитати би чогось” мають бути зручними в експлуатації.
і когнитивний дисонанс в мене виникає, лиш коли йдеться про загально визнану класику. м’якенькі покети зручніші та набагато дешевші (а хочеться жеж врешті прочитати те, про що давно чув), а ось на полицю хочеться поставити щось більш вражаюче зовні )
ПодобаєтьсяПодобається