нє, Золотий компас – кіно нічьо, дивитися можна
але подумалося тут – яке все ж таки розкішне аніме можна було б зробити з Північного сяйва…
усі складові наявні. причому від природи – це я про епоху та стилістику. бо анімешне Earthsea, чесно кажучи, не пішло
зі: щодо українського перекладу – нічого так, читати можна, коли до помітної кострубатості звикнеш. але літредактори, як я дивлюся, люди нині не дуже задіяні. о! церковний діяч на ймення Джон Кельвін (чисто тобі англієць) порадував. хоча це дрібнички, порівняно із недавно читаним російським перекладом Таброна. йолкі, спеціальна серія букеровських лауреатів, ніби все обережно, трусяться, а в них столиця Перу – Лайма. повбивала б
Vaenn's Bookblog 
“церковний діяч на ймення Джон Кельвін”
я от завше думаю, ну от ці перекладачі, вони ж типа всі мають бути освіченими людьми, всі ж виші кінчали ж мабуть… ну таку помилку я можу пробачити японцю чи нігерійцю, для якого всі ті наші культурні особливості такий самий темний ліс, як і його – для нас
але бути європейцем та не знати хто такий Кальвін… блін, що вони читали на лекціях з історії, “космополітан”? соромно якось
ПодобаєтьсяПодобається
ой, Ромо… в універі ми (журналісти) декілька років вчилася на одному поверсі із факультетом іноземних мов. доводилося спілкуватися, то й надивилися. для деяких абсолютно нормальним було святе обурення: я сюди прийшло мови іноземні вчити, чого це вони мені хрєнь всяку непотрібну читають, типу зарубіжної літератури в обсязі декількох семестрів… є сподівання, що таких ще небагато, але помилки у книжках “радують” всерйоз.
то вони західний дзвін – освіта має бути практично корисною – недочули, а тепер хизуються зайвим знанням.
их, немаю претензій до, наприклад, тих ж самих технарів, але імхо, коли йдеться про гуманітарну освіту, то вона має бути широкою. за класичними університетськими зразками. ерудиція зайвою не бува
ПодобаєтьсяПодобається