робочій тиждень після тижневої ж відсутності минув, то можна й розслабитися. аж на вечір, то я раптом згадала, що Різдво ось-ось, а я ще чоловіку (інші до Нового року чекають) подарунки не купила. вихідні мають бути насиченими…

але вечір п’ятниці тільки розпочався, можна зробити вигляд, що життя дуууже повільне…

ррраз: можна помилуватися симпатичною листівочкою із молодим красенем. maryxmas, дякую ))))

два: можна побавитися в кіноманіака. знайшлися добрі люди, які розуміють, що гортати топи фільмів і подумки малювати хрестики _ага, дивився_ – це незручно… тож отут можна повідмічати те, що ви дивилися із топ-250 ІМДб, а воно потім скаже, який то відсоток. свій навіть не публікую, 19 з чимось… так, я неосвічене, знаю )

три: можна увімкнути серіал. тіки не свіжий :Р я почала наново дивитися Гордість та упережденість 1995-го (ех, Колін Ферт зараз вже не такий) та перший сезон Pretender’a-Імітатора-Притворщика. Перший розслабляє, а другий… не очікувала, але він сприймається майже так же весело, як і 10 років тому… люблю місс Паркер…

чотири: як ліньки не стане, розповім про Відень. як стане – фотки покажу )

і чого б його зробити…