коли нещодавно ми з Льошкою дивилися Okuribito, він дуже дивувався стосункам головного героя із дружиною. ну, наприклад, про переїзд в іншу частину країни їй просто повідомили – ніхто нічого не обговорював. Та вона ж дружина, а прав – менше аніж у дівчини, – обурювався мій чоловік
я вичерпно прокоментувала: та це ж Японія, там жінкам і зараз не дуже – і ми продовжили перегляд
але ж і правда. варто лише трішечки уважніше придивитися до японських книжок, фільмів, аніме, як рясний шовінізм вперто кидається у вічі
от і сьогодні. рядочок з Місіми:
… те, кто кажется, даже собственной жене готов уступить – такой у них великодушный вид
ну шо тут ще скажеш. побачити Японію було б круто, але жити там – мабуть, не цей…
Vaenn's Bookblog 
(але, колись, мабуть, жили (не жиди, а жили ))) ,бо всім нам колись жилось, чи доведеться №)
ПодобаєтьсяПодобається
наслышана
ПодобаєтьсяПодобається
он там в фильме не просто сказал своей жене готовое решение – она подошла к нему и заискивающе спрашивала, мол, ты согласишься уехать жить в деревню из города? а вроде ж изображаются современные молоды люди. в общем, такой-сякой европеец – мечта каждой японки, ибо он больше считается и прислушивается. 🙂
ПодобаєтьсяПодобається
згадай Нотомб :Р європейці пітніють )
ПодобаєтьсяПодобається