оскільки нещодавно мені боліло, як жеж Прохасько переклали російською, то вирішила не пропускати Озонівську рецензію, що її копняками ганяють просторами ЖЖ. як і обіцяли – рецензія не дуже. і не те, щоб змістовна, і не те, щоб цікава…

але одна штука зачепила увагу. та, що про неорганічність та теоретичність “НепрОстих”. видираю з контексту, а думка зрозуміла: “Отсюда некая языковая неуклюжесть, которую явно не получится свалить на переводчика”

спочатку мене обуяв сабж… аж потім я помітила, що автор додав до свого тексту цитатки

вуаля: Если тело – врата души, то дом – то крылечко, куда душе дозволено выходить. Она видела, как для большинства людей дом – основа биографии и выразительный результат существования. А еще там отдыхает память, потому что с предметами ей легче всего дать себе совет.

мені ліньки копирсатися у тексті, але щось мені підказує, що в оригіналі була формула “дати собі раду”. а ще щось мені підказує, що з перекладом трохи не тойво

то точно не можна звалити на перекладача?

зі: а я вже купувати хтіла…