лише другий день офіційної осені, а згадки про літо вже змушують сумувати. і не сказати, що воно в мене було якимось насичених. у відпустку не ходила, лише разочок з’їздила до ЗП… а що можна згадати? приймала гостей… виховуувала морську свинку… а! читала. читала я багато )

власне, пригадуючи, як я наприкінці травня вже згадувала про англоцентризм свого читання, вирішила було зробити собі подібні статистичні висновки щодо літніх місяців. а потім ідея трішки трасформувалася, ну то – маємо те, що маємо

якщо комусь цікаво, то скорочена версія читацького щодденика плюс невеличке рейтингове номінування

мій читацький червень
читано було багато – 21 твір, з яких – одне величенька оповідання, одна п’єса, інше – повісті чи романи (плюс 2 збірки оповідань)
знову впевнено перемогла англійська література – 8 книжок
на другому місці – американська – 5
почесне третє – за Вітчизною – 3.
і однокнижковий інтернаціонал з латиноамериканським ухилом: Перу, Мексика, Бразилія плюс Греція та Японія

відповідно, Країна місяця – Британія
Письменник місяця – на це почесне звання заслуговує Маріо Варгас Льоса. “Город и псы” вчєпятлілі серйозно, аж надто як для дебютного роману
Книжка місяця – “Ноги из глины” Пратчетта. не знаю, чому, але вразило. дуже сильно )
Відкриття місяця – “Дядя Петрос и проблема Гольдбаха” Апостолоса Доксіадіса… оооо… це справжнісіньке “оооо”. книжка, яка треба було прочитати замолоду. просто, щоб на свіжу ще голову зазирнути у чужий мені світ математики. сильна штука, дуже рекомендую
Розчарування місяця – “Загнанных лошадей пристреливают, не правда ли?” Маккоя (при тому, що в червні я врешті читала Люко Дашвар – хоча, як нічого не очікуєш – нема й у чому розчаровуватися)… нє, роман непоганий. у чомусь навіть добрий. але фільм справив набагато сильніше враження. та й оцей журналізм, що лізить з усіх дірок… я отут докладніше покопирсалася
Цікавинка місяця – “Ты сияй, звезда ночная” – Каорі Екуні – симпатична історія про нестандартну японську сім’ю.
НадІдея місяця – нудне, повсякденне, страшне виживання. за будь-яку ціну. нічого неочікуваного – “Дорога” МакКарті
Атмосфера місяця – ту є, де розгулятися… ніби й Фенні Флегг… чи Лаура Есківель… але нє – святково-карнавальна навіть у горі Баїя. “Дона Флор и два ее мужа” Амаду
Розслабуха місяця – теж нічого неочікуваного “Сплошь мертвецы” Шарлин Харрис. да, я потроху читаю літоснову True Blood :Р

мій читацький липень
читано було менше – 18 книжок (окреме оповідання лише одне, чесно-чесно )))
лідер змінився. але непринципово
США – 6 книжок
Англія – 5
третє місця неочікувано посіла Франція – лише з двома книжками.
а по одній – всяке інше: Шотландія, Ірландія, Швейцарія, Норвегія та Україна.

отже. Країна місяця – завдяки Аласдеру Грею і Британія, і Штати )
Письменник місяця – недобрий, але блискучий Івлін Во (“Мерзкая плоть”)
Книжка місяця – “Мандолина капитана Корелли” Луї де Берн’єра… роман в найкращому сенсі цього слова. цеглинка за обсягом, 50 років дії, сюжетні відгалуження, живий світ, класні персонажі… і історія кохання, над якою я рюмсала останні сторінок 40 без зупинок… крутіше, мабуть, лише “Розмальована завіса” Моема
Відкриття місяця – “Пурпур” Вібеке Леккеберг – непоганий атмосферний історичний роман. місцями занадто сучасний, як на мій смак, але гідний уваги
Розчарування місяця – є з чого вибрати. але зупинюся знову на класиці. “Сыновья и любовники” Дейвіда нашого Лоуренса. я розумію місце цього твору в історії світової літератури. але йолкі, нехай багато в чому він був такий перший, але зараз вже воно якось не дуже читається…
Цікавинка місяця – “Бедные-несчастные” Аласдера Грея. симпатична постмодернова іграшка.
НадІдея місяця – по-хорошему, треба було б відзначити щось із “Нехай мене звуть Гантенбайн” Фріша. але так вже вийшло, що проблема _благополуччя vs мрії_ мені виявилася ближче (“Дорога перемен” Йєйтса)
Атмосфера місяця – “Горбатая гора” Енні Пру (збірка, не лише загальновідоме оповідання) – жорстко, брутально, поетично. ніфіга собі Вайоминг )
Розслабуха місяця – теж кандидатів багато, але – “Что я сделала ради любви”. С’юзен Елізабет Філіппс – симпатична мені авторка любовних романів. приємне читання, від якого точно знаєш, що отримаєш) тому нічого й не муляє )

мій читацький серпень
спека, читати не хотілося… лише 16 книжок )
знову не перше місце повернулися англійці – 6 книжок (влючаючи одного валійця :Р).
друге місце – майже як завжди за мариканцями – 4 книжки.
третє із минуломісячним результатом Франції (дві книжки) – па-рам! – за Україною.
далі збірна країн, що _делегували_ по одній книжечці: Росія, Данія, Японія та Німеччина.

ми до цього вже звикли – Країна місяця – Британія
Письменник місяця – найбільш англійський японець. чи найбіль японський англієць Кадзуо Ісігуро. по-перше, прочитала у нього дві книжки за місяць. по-друге, він того вартий
Книжка місяця – “Корабельные новости” Енні Пру. я її місяць і читала… три тижні – перші сімдесят сторінок, а далі – за один вечір. бо, мабуть, чекала погоди – у спеку про Н’юфаундленд якось не йшло… сильний роман. і дуже-дуже атмосферний…
Відкриття місяця – “Открытие колбасы “карри” Уве Тімма. ніби й нічого особливого – невеличка книжечка про кохання, велику брехню та комерційну спритність на тлі вже майже і відверто повоєнної Німеччини. але післясмак залишився ну дуже приємний ) чомусь )))
Розчарування місяця – наш простигосподи “Декамерон”? нє. “Вежі та підземелля” Соколян (такий світ, такі ідеї зіжмакали в простеньку повість, абідна)? нє… нехай будуть “Степфордские жены” Айри Левіна. я знала, що фільм Френка Оза – це далеко не книжка. я думала почитати ну не пародію, але трилер. і трилер не дуже. і персонажі не вразили (ті, що все ж таки не ляльки)… та й загалом – надто якось незграбно серйозно вийшло. ото б ще самоіронії б… (“Дитину Розмарі” я люблю, ви не подумайте :Р)
Цікавинка місяця – кандидатів багато. тут і густа чоловіча проза Нормана Мейлера (“Крутые парни не танцуют”), і іронічність (от в кого треба вчитися) Кінгслі Еміса (“Лесовік”). та все одне – Джаспер Ффорде та ще один сеанс занурення у світ, схиблений на книжках. цього разу – на детективах. “Тайна выеденного яйца, или Смерть Шалтая”, дюже рекомендую )
НадІдея місяця – от і не хочеться пхати дві книжки, але з чого вибрати? претенденти від Кадзуо Ісігуро… як з них вибрати… масштабна ідея, перекручуючи класика: “Як дізнатись, що ти людина?” – просякнута бєзнадьогою неминучого, ретельно розрахованого кінця? (“Не отпускай меня”)… чи куди більш камерне та спокійне закидування в не дуже підготовлені читацькі мізки думки: “За Служінням не обов’язково стоїть психологія раба” (“Остаток дня”)?.. важкувато…
Атмосфера місяця конкуренти. конкуренти. нє, хай будуть знову “Корабельные новости”, хоч це, мабуть, і не дуже чесно…
Розслабуха місяця – их, тією чи іншою мірою змушували хоча б трішки напружитися та подумати, здається, усі книжки. місце залишилося вакантним )

фух… я себе здивувала. чи завжди собі так робити?..