і про колективний розум

не мала баба клопоту… ну й далі за текстом
вчора зробила собі різдвяний подарунок: вирішила-таки взяти участь у фірмовому флешмобі від LiveLib
сенс гри – попросити певну кількість книжок на прочитання, і тобі рендомно їх накидають. а зобов’язання – прочитати та відписати рецензій-відгуки…

ех… закрила сьогодні свій списочок. враження дивне. із вау-фактором не склалося – гучні відкриття мені на голову не звалилися, хоча є й дуже симпатичні варіанти. до того ж є позиції, для перенесення яких у шорт-ліст давно не вистачало добрячого копняка
і все ж таки підборка вийшла… еееее… ну…. цікава але загалом штука все ж волнітєльна. особливо для тих, хто любить героїчно створювати собі складнощі :Р

1. Михаэль Энде “Гениалкогадский пунш желаний”
2. Андрей Ломачинский “Криминальные аборты”
3. Ирина Грекова “На испытаниях”
4. Ремарк “Жизнь взаймы”
5. Майкл Муркок “Лондон, любовь моя”
6. Артур Хейли “Отель”
7. Елена Хаецкая “Тролли в городе”
8. Януш Корчак “Король Матиуш Первый”
9. Даниэль Пеннак “Как роман”
10. Айн Рэнд “Гимн”
11. Фрэнсис Скотт Фицджеральд “Ночь нежна”
12. Эмиль Ажар “Вся жизнь впереди”
13. Алексей Пехов “Искатели Ветра”
14. Диана Уинн Джонс “Сын менестреля”
15. Сигрид Унсет “Улав, сын Аудуна из Хествикена”
16. Януш Вишневский “Бикини”
17. Джонатан Тригелл “Мальчик А”
18. Анна Гавальда “Просто вместе”
19. Владислав Крапивин “Мальчик со шпагой”
20. Фред Адра “Лис Улисс”
21. Галина Щербакова “Мальчик и девочка”
22. Пелам Гренвилл Вудхаус “Дживс, вы – гений!”
23. Стивен Кинг “Дьюма-Ки”
24. Харуки Мураками “Хроники заводной птицы”
25. Дэн Симмонс “Гиперион”
26. Иван Гончаров “Обыкновенная история”
27. Этель Лилиан Войнич “Прерванная дружба”

діа френдз, хто що з того читав? цікаво? (про варто-не варто читати визнану класику не йдеться – то окрема мотивація)

20 thoughts on “і про колективний розум

  1. Читала Корчака. Давно. В детстве. Помню весьма смутно, тогда кажется нравилось. Почему-то ярче всего помню про смерть самого Корчака.
    Фицжеральда нежно люблю. очень для-женская вещь, ИМХО.
    Ремарка читала, но так как в тот период прочитала подряд пять или шесть вещей Ремарка, то помню только, что понравилось 🙂
    Крапивина мне очень рекомендовали недавно 🙂
    Войнич ничего кроме Овода не читала, а Овода не люблю.
    еще смутно знакомы Хейли и Муркок, но так как память уменя девичья ничего не скажу 🙂

    Подобається

      1. я геть нічого не читала, але частково дивилася серіал. мене чоловік підсадив на, так би мовити, сеттінг – Англію 1920-30 – щось у тому є )

        Подобається

      1. та то нічого )))

        про “Гиперіон” знаю, я його було влітку виміняла собі на букрівері. але потім десь почула (чи то Мєлкій казав), що воно дуже пафосне, то я й здулася…
        проте, мушу зазначити, що мене також лякали захмарною пафосністю Желязни, але я у відпустці прочитала перші дві книжки хронік Амбера – таак класно відпочила… (раніше взагалі нічого в нього не читала – вже давненько повірила порадам)

        Подобається

        1. Желязні прекрасен, но только в хорошем переводе 🙂 почитай его “Джек из тени”, “Созданье света, созданья тьмы”, “Знаки дороги”… Я его очень люблю 🙂

          Подобається

    1. ото й в мене щодо Корчака сумніви: чи вийде читати відсторонено…
      “Ніч” Фітцджеральда я починала читати років у 16 – категорично не пішло. а от “Гетсбі” тоді ж читала із захватом, ридма ридала, всьо як треба… ну, спробую зараз…

      Подобається

  2. 6. Артур Хейли “Отель” – жарн виробничого роману, колись мені таке подобалось

    8. Януш Корчак “Король Матиуш Первый” – дитиною читала і дуже плакала, Корчака поважаю як письменника.

    15. Сигрид Унсет “Улав, сын Аудуна из Хествикена” – мені не пішла ця авторка, чекала трохи дива і магії, а там все серйозно.

    19. Владислав Крапивин “Мальчик со шпагой” – любл з дитинства, книжка для підлітків.Але якщо вибирати -Корчака чи Крапивина, то , звичайно, Корчака.

    22. Пелам Гренвилл Вудхаус “Дживс, вы – гений!” – сміялась до сліз!

    27. Этель Лилиан Войнич “Прерванная дружба” – авторка написала Овод, чи це не перша частина життя Овода…

    Подобається

  3. Позавчера в один вечер прочитала небольшой, но очень пронзительный и грустный роман Ромена Гари (он же Эмиль Ажар) “Белая собака”. Его творчество в целом характеризуют словами “пронзительно, сильно, эмоционально, правдиво” и т.д. Буду дальше его читать, обязательно. Рекомендую.
    Что-то о Дживсе давали почитать, попробовала – но что-то не пошло. Хотя Уайльда читаю с удовольствием (за тонкую англ.иронию их нередко сравнивают). Но все-таки думаю как-нить еще к Вудхаусу попробовать подступиться, мне кажется, тут дело в настрое.

    Подобається

    1. дякую )
      якраз “Життя попереду” Гарі/Ажара я виглядаю вже декілька місяців, але в воно мені в книгарнях не трапляється…

      Подобається

        1. нє, ще нічого не читала… а чому саме її: по-перше, зацікавив сюжет – люблю романи виховання/дорослішання, по-друге – навколосюжетні обставини (про Бельвіль з душею пише Даніель Пеннак, але ж там переважно детективи), по-третє – наявність україномовної версії – це теж неабиякий плюс

          ахха, я зрозуміла )

          Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s