а ми й не помітили, як на Троєщині відкрили книгарню Є

сьогодні вирішила додати відвідини до недільної програми закупів. підхопила перевидані Інші дні Анни та свіжовиданого Селу, ну й подивилася

ну шо… мило. багато сонця. затишно (гучні заходи, якщо вони взагалі в цій філії плануються, мабуть і не проведеш. хіба що в них є якийсь рецепт розширення простору).не так вже й дешево, але асортимент притомний – і книжковий взагалі, і як за видавництвами дивитися (NB: нон-фікш не дивилася). о! книжки мовами оригіналів винесли так, що повз них і не пройдеш – спеціально шукати не треба. а з російськомовного асортименту непогано представлені мої улюблені бюджетні серії – Азбука-Классика та PocketBook.

ще з приємностей: притомно викладають новинки. легко дають 5-відсотковий дисконт (а то з їхнею накопичувальною програмою я б ще довго валандалася із своїми трьома відсотками). з обслуговуванням теж нормально – ввічливі, україномовімовні як і усюди. спробували навколо мене лише трішки побігати. ще б пак – книгарня на Троєщині. о десятій ранку. в неділю. зрозуміло, я там була сама-самісінька ) проте з допомогою не наполягали. і це правильно

із одразу помічених незручностей – якось не дуже доладно викладені дитячі книжки. до того ж не просто за алфавітом, як більшість худла, а в першу чергу за видавництвами. хоча мумі-тролів я там все одне придивилася. як на Медвіні не візьму – піду до Є

хай там як, а відкриття такої крамниці в наших палестинах – вже неабияка подія… продавці запрошували приходити ще. на мої “Звичайно!” та круглі очі – посміхнулися. ну дійсно – куди ж ми тепер подінемося )