і про перспективи

відправила попередній пост і подумала: невже все справді так погано?

мабуть, що не так. але для того, щоб аматорський книжковий продукт був справді конкурентноспроможним він все ж таки потребує праці. і праці командної – кількох (нє, ну скільки треба) небайдужих людей, готових докласти зусилля для того, щоб зробити щось класне. навіть, якщо вони не впевнені в залізобетонному профіті.

думка про те, що хтось за ідею може створювати _на колєнкє_, щось дуже й дуже – єретичною насправді виглядяє лише на перші декілька поглядів. хоча самовпевненість великих видавництв фіг зачепиш :Р

але мені самій траплялися випадки, коли віртуальний продукт, створений за власної ініціативи творчого колективу, щиро тішив своєю якістю.
класичний приклад для наших палестин – електронна версія Нарисів бурси Антона Санченка – це ж книжка. яку дійсно приємно тримати у руках на екрані!

іншу гарну ілюстраціюї тези Можуть жеж, якщо захочуть забезпечує майже випадково знайдений мною переклад Півночі та Півдня Елізабет Гаскел. офіційно російською мовою (шо-шо? українською? жодної згадки не зустрічала) цей роман не перекладався. проте, коли я після бібісішної екранізації взялася шукати текст – я його знайшла. на сайті літературного клубу Apropos. маємо приємний текст, який язик відмовиться назвати фанівським перекладом. і фактично, думаю, він таким і не є. сайт, схоже – типова тусовка за інтересами. і головне тут, що інтереси – британська література, культура, звичаї та побут – переважно дев’ятнадцятого сторіччя. от і маємо – адекватний результат.
але для цього треба, щоб на цей результат працювали люди не лише небайдужі, а ще й такі, які знаються на тому, за що взялися.
було б таких більше – може, й у видавництвах справді зникне необхідність. та до цього ще треба дожити )

2 thoughts on “і про перспективи

  1. Ну, на зміну кровопивству видавництв уповні можуть прийти автори-антрепренери. Людина при бажанні сама здатна домовитись із дизайнером, коректором і редакторами. Звісно, не всі це стануть робити, але, насправді, якщо не сподіватись на дядю, то це доступне мало не кожному.

    Що вибере більшість авторів – співробітництво з видавництвом чи вільне антрепренерство? Гадаю, що сам факт існування рівноцінного ВИБОРУ буде вже великою перемогою над монополією видавництв.

    Подобається

    1. так а вибір вже є – він з’являється просто в нас на очах. ти ж недарма любиш згадувати про Аманду Хокінг )
      питання в тому, як швидко всі учасники гри пристосуються до умов.
      автори-самі-собі-агенти – не пропадуть
      видавництва поки що – теж
      якщо комусь ліньки брати на себе увесь цикл – думаю, на допомогу приходитимуть не лише видавництва, а ті ж антрепренери-самостійники. питання в тому, наскільки швидко вони перетворяться на варіацію на тему видавництв…

      ну, а обдаруванням, які вище всього_цього – теж ніхто не стане (та вже давно не стає, дякувати інету) на заваді. думаю, і голий текст здатен знайти своїх читачів. питання в тому, скільки і наскільки сплатоспроможних

      Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s