ранок, сонце, Різдво

усіх хто святкує – зі Святом!

у нас вчора був розкішна Святвечеря, а сьогодні розкішні подарунки та друзі, що ще прийдуть гратися в Цивілізацію. нарешті. й року не минулося )
але я власне про подарунки
бо перебуваю в стані НуНеМожуНеПоділитися!
бо на мене під ялинкою чекав такий сабж, такий сабж, що й уявити неможливо
справжня мрія. ні, не зовсім мрія, адже цю штуку я навіть боялася хотіти – не вірила, що колись триматиму у руках. і не вірила так років з 13-14 – відтоді як випадково побачила фотку Оцього в якомусь журналі.
що за Оце?
власне, ось:

але це не просто Барбі. і не зовсім Барбі


почнемо з початку:
сил, аби зазнімкувати пакуночок мені не вистачило. тому можу показати лише папірчки :Р

а, ну ще Етвуд. гарна серія, неймовірна письменниця, проте цей класний подарунок все ж не дуже конкурент головному.
так що там було?
еееее

их, це просто тривале АААААААААААААААААААААААААААА
тактактак. Барбі-Скарлет в “сукні зі штори”. перше видання. 1994 рік. в мене аж руки трусилися )

я – не колекціонер. тобто, я не проти колекціонувати Барбєй (чи й не почати?), але без фанатизму, тож не вважаю за потрібне тримати їх у коробках, чекаючи, поки вони ставатимуть рідкісними та дорожчатимуть. нафіг
лялька – це лялька

щоправда, витягала я її хвилин зо десять як не більше. з душею запакували

під час витягання знайшлися і документи – анкета власника, гарантія на два роки (працює лише у Штатах та… цейво… 15 років як всьо…)
ну й сертифікат, як жеж без нього

ну й зрештою, ПАДАМ!

Льоша, я… нє. гідних слів в мене немає. просто: дякую

упд: навела трохи лад з фотками