і про привітних стамбульців

Після двох днів пекельної роботи душа вимагає позитиву.
А позитив – це, зрозуміло, котики.

Власне сабж

93.41 КБ

Колись я думала, що безпритульних або напівпритульних котів багато в самісінькому центрі Львова. Наївна була. То ще небагато )
Від стамбульських котів нам дещо зірвало дах, фотополювали ми на них нещадно, а вполювали десь відсотків 60, не більше з тих, яких встигли побачити )

Оскільки почали знайомитися з містом ми з набережної, то спочатку не дуже дивувалисься котячій навалі – рибалки, рибки, сонечко – харашо!

84.60 КБ

105.41 КБ

Окраса недобудованої клумби на недооблаштованій набережній

97.82 КБ

Рудих котів там чимало, у кожному я прискіпливо шукала заховані ознаки ванської породи. Я не казала, що десь з весни шалено хочу вана?

77.96 КБ

Набережна скінчилася, коти ні – далі мешканці (“кобітатєлі” як вони звалися в робочому російськомовному режимі) зони між Султанахмет та Софією

60.18 КБ

81.36 КБ

А це вже у Айя-Софії

77.96 КБ

Уфф. Далі буде. Може, не всі, але зачотні османсько-цвинтарні коти будуть точно ) В пості про цвинтар, мабуть )

4 thoughts on “і про привітних стамбульців

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s