Традиційне псто )
Це був насичений і справді класний рік читання. Хоча у кількісному сенсі я так і не взяла черговий _моральний_ бар’єр, було прикольно )

Отже

За весь рік мені прочиталося 183 книжки (рахуючи в книжки і великі збірки оповідань, і декілька п’єс, і невеликі розвідки з теми, і помітного обсягу повістини).

Традиційні діаграмки виглядають досить передбачувано.
І оця:

Graph

І ота. Цього року Велика Британія програла у довічній боротьбі )))

Ну й деякі детальки )

Класика: Вашингтонская площадь Генрі Джеймса, Алая буква Готорна та – зненацька – Дамское счастье Золя – просто-таки ідеальний виробничий роман

Класика 20 століття: ааа, я нарешті дісталася до Грема Гріна. Тож Наша людина в Гавані та Тихий американець!

Драматургія: Кукольный дом Ібсен

Космічна фантастика: перша трилогія Ойкумени Олдєй (іншої й не читала)

Урбан-фентезі: попри те, що було прочитано дофіга із циклу про Рейчел Морган Кім Харрісон, все одне – продовження циклу про Октобер Дей Шенон МакГвайр :Р

Фентезі: що жорсткіше, то краще – окрім Мартіна ще перші чотири книги про Чорний загін Глена Кука. Пратчетт – він окремо ) Особливо Останній герой – це ж щось неймовірне!

Постапокаліптика: для розуму – поки-що-дилогія Етвуд, зрозуміло, а для душі – Солнечный свет Робін МакКінлі

Детектив: мабуть що Ночной шторм та Кровавый разлом Юхана Теорина – одне з головний відкриттів року, між іншим.

Радше дитяче: попри купу прочитаних книжок – Море троллей Ненсі Фармер – гарний баланс пригод, історії, міфології та моралі.

Радше підліткове: див. вище, але – Маргаритко, моя квітко Нестлінгер та – на першому місці – I capture the Castle Доді Сміт.

Аж тут мені набридло бігати між жанрами, тому підемо іншим шляхом.

Найлатинськоамериканська книжка – Спящий мореплаватель Абіліо Естевеса (перепрошую в улюбленого латиноамериканця :Р)

Книжка, яка найвпевненіше дає по голові та не відпускає – я тут неоригінальна – “Террор” Сіммонса (хоча Смілла Хега десь поряд ходить)

Ідеальна книжка для внутрішньої феміністки – Ангел рейха Аніти Мейсон.
Ідеальна книжка для веселого офігіння внутрішньої феміністки – Диармайд Трускіновської. Така частотність бадьорого “Ойблііііін” (гаразд, не блін :Р) в мене давно не траплялася )))

Світ року – Игра престолов і пішли далі )))

А загалом – стільки всякого класного було, ви б знали )))

А. Ще для наочності. Письменники, в яких читалося по дві й більше книжки – показово, бо я все ж більше люблю повне розмаїття…

Террі Пратчетт, Пітер Бігл, Робін МакКінлі, Дженет Вінтерсон, Грем Грін, Маргарет Етвуд, Туве Янсон, Юкіо Місіма, Глен Кук, Питер Акройд, Мері Нортон, Грем Джойс, Анніка Тор, Кім Харрісон, Трумен Капоте, Артуро Перес-Реверте, Дж.Р.Р. Толкін, Г.Л. Олди, Джордж Мартін, Карсон МакКаллерс, Мюріел Спарк, Стівен Кінг, Юхан Теорін. Ухти – про багатьох вище згадано. Торкнули )

Фуф. Пригадаю – може, ще щось напишу )))

УПД: розібралася із дублюванням діаграм