Про закони та аборти зараз модно – ну й нехай.
Тим паче, що широко разрекламований та спочатку майже прихований проект Журавського виявився набагато менш цікавим, аніж можна було очікувати від автора “про наклеп”. Там був вогонь, а тут – майже всі санкції, що існують у КК на сьогодні, тільки прив’язані до аморфного “незаконне (!) переривання вагітності”. Оскільки визначення незаконності у документі не містилося – то тут, зрозуміло, можна було б пофантазувати. Але навіщо – до Журавського долучилася “Свобода”, ну і цей… як “котят”.

Запам’ятовуємо (я їх ще просто не виділяю серед інших нових надбань) ці прізвища: О.М. Сич, Р.Б. Зелик, Р.Р. Марцінків – усі чоловіки, хто б сумнівався. Вони пішли навіть далі від недолугої версії “Спочатку заборонити, потім розібратися” Шкіля і вирішили невимушено залізти не лише в чужі труси, але ще й у голови.

Нє, я відпочатку вірила у “Свободу” і саме тому не змогла себе змусити й проголосувати за них навіть фор зе лулз. Але чесно кажучи, навіть не очікувала, що вони зберуть в один проект майже все прекрасне, що є в цій галузі. Отже, що на нас чекає, якщо цей законопроект стане законом у нинішній версії?
По-перше, редакція Цивільного кодексу у форматі:
раз – Інтереси зачатої, але ще не народженої, дитини охороняються законом та Право на життя належить дитині, яка зачата, але ще не народжена. Перший дзвіночок якось знайомо звучить? Правильно, вони саме про це, бо
два – Ненароджена дитина має право на життя з моменту її зачаття та не може бути його позбавлена, крім випадків, передбачених законодавством – усі радіють і танцюють, залишилося лише відрегулювати в законодавстві проблему викиднів. Жарти – жартами, але ж тут дійсно можна до ненавмисного вбивства догратися (чи треба залишити за ненародженою дитиною право на самогубство? – з нашими законодавцями я б не здивувалася).

А що в нас власне з абортами? Від трьох до семи, абортивним засобам в аптеках – бій. Проте якщо “Свобода” дозволить, тоді аборт можна у випадках, коли:
а) якщо вагітність несе пряму загрозу життю вагітної жінки (Прєвєд прогресивні країни, а загроза здоров’ю жінки когось хвилює? Нє? Шо й спитати не можна?)
б) у разі наявності медичних показань щодо патології плоду, несумісної з життям дитини після народження (Диви, які практичні)
в) у випадку доведених у судовому порядку фактів зачаття дитини в результаті зґвалтування (Аплодисменти! Тут можна навіть нічого не казати про неподання заяв, прийняття тих заяв та темпи розслідування. Просто цікаво: шановні панове депутати усвідомлюють, що коли суд доведе, то реально аборт вже, швидше за все, запізно буде робити? Шеріфу пофігу).

Ну й на десерт моє улюблене. Цитую повністю:
Главу 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122) доповнити новою статтею 1733 такого змісту:

Публічне висловлювання про те, що зачата дитина, яка ще не народилася, не є людиною, а штучне переривання вагітності (аборт) не є вбивством, у тому числі публічне висловлювання та заклики до штучного переривання вагітності (аборту), тягне за собою накладення штрафу на особу, яка це вчинила, в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.».

Я просто не можу це коментувати і не матюкатися. Оммммммммммммммммм
/зі схованки для заначки у 1700 грн/ Аж дивно, чому ці чудові люди не пішли далі і, наприклад, не схотіли зобов’язати усіх жінок проходити на кордоні паспортний контроль виключно із довідкою від гінеколога у зубах? А раптом, як несвідомі польки та ірландки, будуть до їнших країн бігати? Як жеж можна!
Тьху.
Гидота.
І це я ще пояснювальну записку не читала…