і про озброєний гумор

Як і багато хто, у зв’язку із нинішніми подіями вирішила трохи поцікавитися матчастиною.
Ну, знаєте, що там використовується – форти чи каеси, таке всяке. На вогнепалі геть не знаюся, з тамтешньою пташиною мовою раніше не стикалася.
Аж тут читаю і оху… дивуюся.
Рендомний пошук. Стаття у Вікі про КС-23. Перелік патронів. Перші рядки:

«Волна-Р» — патрон с круглой резиновой пулей «Привет» травматического действия. Дальность применения до 70 метров.

“Привіт”? Seriously? КУЛЯ “Привіт”? Ач які привітні…

Я точно чогось не розумію про зброю, людей, що її роблять та використовують. Але, щиро кажучи, розуміти просто не хотілося б

7 thoughts on “і про озброєний гумор

    1. ага.
      нє, ну я ще можу зрозуміти, коли в персоналізованої зброї є власні “імена”. буває. і навіть якусь дивну поетику назв (ну, як з назвами газів). але “Привіт”-кулі – вже якось надто цинічно

      Подобається

  1. А що тут такого. Просто у військових є дуже специфічне почуття гумору і краси.
    В нас були гаубиці “Гіацинт”, “Гвоздіка”, важка вогнеметна(!) система “Буратіно”(!!).

    Подобається

    1. нє, ну дивакувата романтика – то трохе інше. як і буквальні варіанти, на кшталт якихось widowmaker’ів.
      а це… ну не знаю, тим жеж американцям не спало на думку назвати бомбу “сином неба” чи якось так. а чом би й ні, їй би точно пасувало…
      просто є гумор і гумор – із різним градусом, навіть зважаючи на еее…. специфіку галузі. ну і як на мене, називати кулі “прівєт” – це вже не лише про гумор, а ще й про дегуманізацію супротивника. воно й ніби природно, але ж осадочєк залишається

      Подобається

Залишити коментар