З технічно-медичних причин останніми днями нікуди з дому не потикалися – як і багато хто, знервовано втикали в інтернети, та й по всьому… Аж сьогодні, коли навіть на наших околицях почала потроху пробиватися паніка, вирішили вийти на вулицю та подивитися, як воно. Було цікаво.
Судячи з того, як стрімко більшало людей – мости-таки відкриті, але народ нервується й поспішає додому. Режим “майже облога” увімкнув вже багато хто. З усіх банкоматів у торгівельному центрі працює лише один – до нього черга. Частина бутічків-крамничок зачинена. Я навіть встигла сумно зазначити, що кави на чорний день я сьогодні не куплю, аж згодом з’ясувалося, що кава – то фігня.
Я ніколи, нє, не так – ніколи не бачила таких натовпів у супермаркетах! А я з тих цікавих людей, що можуть ламанутися туди й 31 грудня. Коли ми побачили, скільки людей та які черги до кас – вирішили, що сьогодні нам туди й не дуже треба (а казали мені мама – вчора треба було йти). Люди напружені, несуть величезні пакети, але скидається на те, що в ритм “сіль-сірники” увійшли ще не всі. Поки що найпопулярніший товар – яйця. До речі, знайомі попередили, що в супері картки вже не приймають.
Як не дивно, в аптеці все ще нормально: що треба було – взяли, людей небагато, а головний хаос створювала тітонька, що номінально стояла в черзі в стилі Дєвушка, за мною будете – вона заздалегідь прихопила десь возик і не хотіла втратити трофей… Аптека на нас подіяла обнадійливо й ми оптимістично рушили на пошту. Ага, щаз – двері у відділення зустріли нас красномовним попередженням: 20 лютого не працюємо. Шо за… – незрозуміло, адже до того я витягла із скриньки листівку, якої ще вчора точно там не було. Стратегічний об’єкт фіглі.
На вулиці дивно. Зосереджені люди – переважно купками – цілеспрямовано пересуваються з клумаками. Нє, звичайні, розслаблені, перехожі трапляються також, але вони саме трапляються. Атмосфера нехороша. Завтра зрання спробуємо завітати до супера ще. Може, й справді, яєць купити?..
Vaenn's Bookblog 
А они еще будут?
ПодобаєтьсяПодобається
ну не буде – то й не буде ) у нас ще є )
ПодобаєтьсяПодобається
надолго?
ПодобаєтьсяПодобається
на декілька днів стане. мам, ну ти ж розумієш, те що зараз – істерика, і багато в чому поки що безпідставна. подивимося, як воно буде…
ПодобаєтьсяПодобається
я другий день вдома. не можу перебороти себе та вийти кудись.
свекруха сьогодні вдень була на ринку – тоді все можна було купити без проблем. з вікна дивилася на людей – більшість все ж візуально виглядає спокійно. пакети з маркету несуть поодинокі перехожі – не більше, ніж зазвичай.
Максим дві години тому пішов патрулювати район. Тримаємо зв”язок, але хвилююся…
Завтра, як метро вже працює, треба їхати на канал…
П.С. Якщо що, в нас ще трохи кави залишилося. То я жартую;) Віримо в краще.
ПодобаєтьсяПодобається
продовжую непрофесійно радіти тому, що сиджу без роботи. страшно уявити, як би воно зараз було.
уфф, ти стережися, добре? бо всі ці повідомлення про стада “організмів”…
а щодо кави – матимемо на увазі :Р
загалом у нас ще миші в холодильнику не вішаються, просто хотіли дещо прихопити.
ПодобаєтьсяПодобається
маю надію, що, можливо, нас пожаліють та дозволять залишитися вдома.
тим більше, що всі розважальні проекти скасовано. зараз вся увага прикута тільки до ТСН та їхнього сайту. фактично вони відпрацьовують за весь канал…
взагалі, дивна річ – більшість журналістів, які зараз працюють на Майдані, навряд мріяли про кар”єру військових корів. це звичайні хлопці та дівчата, як ти та я. зранку, коли прочитала, що Макс Люков (ви його колись бачили в мене на д.н., колега з КП) був забарикадований в готелі Україна, що навколо нього стріляють… подумала, що кілька років тому ми уявити цього не могли.
ПодобаєтьсяПодобається
так, це сюр із капітальним присмаком нічного жахіття. а коли до і без того складної роботи долучається “специфіка”… нафіг-нафіг, ходити по льоду – це окреме мистецтво, й не в усіх до нього є хист
ПодобаєтьсяПодобається
Дівчата! Все буде добре! (чи то я себе втішаю?)
ПодобаєтьсяПодобається