Намагаючись абстрактуватися від дійсності, вчора трохи прикупила нових книжок. І від учора ж не можу натішитися зіркою закупів. С огляду на обставини читво специфічне, зрозуміло, але все ж категорично рекомендую:
Інші романи – це Ціппер та його батько та – та-дам! – свіжоперекладений Гробівець капуцинів – книжка, на яку ми чекали, відтоді, як дізналися, що вона взагалі існує ) Давно українські видавці так не радували. Навіть пригадую, відколи – з Безіменної – дуже цікавої антології, яка дала мені чарівного копняка, завдяки якому я нарешті прочитала The Awakening Кейт Шопен.
***
Хотілося, аби так тішили частіше. Бо є в патріотичному бойкоті страшне. Можна жити без снікерсів, ретельніше обирати чай, уважніше читати етикетки косметики. А от книжки російських видавництв – моє найвразливіше місце. Хех, ну будемо підтримувати вітчизняного виробника. І добре, що є ще британські та американські – бо на наших перекладах сучасної літератури довго не протримаєшся. (ну і також – боги, бережіть Флібусту!)
***
І ще звернула увагу: від березня 2012 я вирішила робити списочок книжок, які в мене з’являються (різними шляхами – купую, дарують, вимінюю), і викреслювати з них прочитане. Була цікава динаміка читання надбань – бо на кожні мої закупи сімейні реагують однаково: Ти б спочатку те, що є прочитала! А я люблю, щоб нечитане стояло добрячими стосами – дитина дев’яностих, шо поробиш!
Енівей – минуло рівно два роки, тому можна робити якісь висновки. І не сказати, що вони не радують )
Марш із друзями – 158-а придбана за цей час книжка (до речі, спочатку я вносила в список все – і Льошкині обновки, які мені теоретично цікаві, і куплене для когось, що я й сама подивилася, але за декілька місяців зрозуміла, що це неправильно). Могло бути й гірше – якби не ридер.
І головне – зараз у списку лише 51 рядочок. Фух, я не пропаща!
Чи дарма я так вважаю?
Я зараз читаю лише англійською і лише дівочу фентезю та інші романи про кохання, бо ні на що серйозно мозок не реагує. До речі, це ти читала якусь англомовну авторку міського фентезі із купою істот?
А книжки в мене купує чоловік і вони в нас накопичуються, я сама не люблю купувати те, що не збираюсь читати 🙂
ПодобаєтьсяПодобається
у мене не виходить змусити себе читати англійською в звичайному режимі, а не як “завдання”. Хіба що вже із середини щось захопить, а тоді вже дочитується за кілька днів. До речі, останнє, з чим так вийшло, стали “Голодні ігри” – читала, як простеньке-розвіятися, а дуже сподобалося.
так, це я – невтомна піарниця Шонан (в перекладах Шеннон) МакГвайр ) Як завжди – рекомендую – за фабулою це нескладні детективи із біганиною, але головне там – цікавий світ та стосунки між персонажами. а стосунки – в останню чергу романтичні, що не може не тішити своєю нетиповістю для жанру (що не заважає мені розважатися шиппінгом)
власне я теж зараз беру лише те, що хотілося б прочитати от просто зараз, а не збираю бібліотеку. oh wait…
ПодобаєтьсяПодобається
Ага, подивлюсь зараз на Амазоні Шонан. Дякую) Я з появою Кіндла читаю майже виключно англійською. дізналася, що Діккенс невимовно поетичний виявляється. Але Діккенс він надто важкий для читання зараз.
ПодобаєтьсяПодобається
Шонан класна ) Але треба враховувати, що вона не настільки ееее… радісно-бадьора, як, наприклад, та ж Кім Харрисон. У неї книжки досить похмурі, а конфлікти, трапляються справді драматичні (остання з прочитаного в мене 5-а книжка, і дочитувала я її, підпускаючи сльозу – трагедія другорядної героїні була сформульована переконливо – чи просто мене такі штуки чіпляють)
ПодобаєтьсяПодобається
Я завантажила sample з Амазона. Спробую)
ПодобаєтьсяПодобається