Здається, у хороших руках щось у лісі може здохнути зрушитися. Я тут була купила збірочку оповідань Кобилянської. Якихось надсподівань не покладала, бо збірка – компіляція із серії “Бібліотека шкільної класики” (“Національний книжковий проект”, видання 2011 року, якшошо). Але з малою прозою Ольги Юліанівни я майже не знайома (так, у нас була землецентрична версія шкільної програми, в універі ми її майже галопом проскочили, а сама я на повістях зависла), а тут у книжці кілька програмних текстів, зокрема тих, що на Фем-букс обговорювалися. Ну, думаю, візьму, почитаю яке вже є.

Та приємні несподіванки трапилися вже у передмові Тетяни Щегельської:

“Творчість О. Кобилянської припала на злам століть, коли у громадському житті виникали нові віяння, поставали нові проблеми. Це особливо стосувалося емансипації жінок, українського жіночого руху, культу сильної жінки, що відбилося у її повістях “Людина”, “Царівна””.

Ну няшно ж як для двох сторінок суто інформаційного тексту а-ля “Про що нам має розповісти автор”!

Далі – ще цікавіше. У біографічній довідці згадано про знайомство із Наталею Кобринською та її “емансипе-вплив”. У списку рекомендованої літератури (на старшу школу видання розраховано, пам’ятаємо про це) – Соломія Павличко, Оксана Кісь, Тамара Гундорова, Вірджинія Вулф (мааатінко рідна!), Марта Богачевська. А теми для рефератів (шкільних жеж!) остаточно підкорили моє серце. Бо там між “народним життям” та “роллю пейзажів” є ще:

“Образи нових жінок-інтелектуалок у новелі “Valse melancolique“.

“Ідея емансипації жінки у творчості О. Кобилянської (“Людина”, “Царівна”)”.

“Жіночі образи у феміністичній інтерпретації Ольги Кобилянської та Вірджинії Вулф: порівняльний аспект”

Та ж афігеть. Вихідні матеріали кажуть: “Упорядкування, навчально-методичні матеріали Ольги Шевченко”. Низький уклін, що ж тут ще скажеш. Аби ще частіше у школі ці матеріали брали до уваги.