Оскільки зима вже, йолкіпалкі, близько, я вирішила всерйоз взятися за замалювання квадратиків. Хотілося б завершити до початку грудня (бо ж ще й #bookchallenge_ua встигла влізти). Ну й виявилось, що частину умов виконати елементарно – хоч записуй кожну другу книжку, але з декількома все дуже непросто. Здається, я вже обрала собі “Banned Book” (мабуть, розпочну читати наступного тижня). А от з книжка, що отримувала Пулітцерівську премію, – це інше діло.

З одного боку, первинний фільтр – лише книжки, написані жінками, спрощує завдання. З іншого – це також суттєво обмежує вибір легко доступних (тобто перекладених з англійської) варіантів, бо ж певну частину найвідоміших текстів я таки читала. А з того, що залишається… Ну, не можу сказати, що поспішаю познайомитися з геть усім. А що саме залишається?

Якщо я правильно порахувала, Пулітцерівку за худло видавали 88 разів (жінкам, нібито, – лише 30 з них). Анотований під мої потреби перелік творів жінок-лавреаток під катом.

1921: The Age of Innocence by Edith Wharton – “Вік невинності” читала, це було круто.
1923: One of Ours by Willa Cather – не читала, але Вілла Кесер мені подобається, можна придивитися.
1924: The Able McLaughlins by Margaret Wilson – навіть не чула. Має бути соромно?
1925: So Big by Edna Ferber – не читала, але хоча б про письменницю чула.
1929: Scarlet Sister Mary by Julia Peterkin – ще одна прогалина в освіті.

1931: Years of Grace by Margaret Ayer Barnes – див. вище.
1932: The Good Earth by Pearl S. Buck – а от “Земля”Перл Бак вже робочий варіант.
1934: Lamb in His Bosom by Caroline Miller – знову щось невідоме.
1935: Now in November by Josephine Winslow Johnson – і ще разочок.
1937: Gone with the Wind by Margaret Mitchell – алілуйя! Але “Віднесених вітром” я читала багато разів.
1939: The Yearling by Marjorie Kinnan Rawlings – і чергова прогалина.

1942: In This Our Life by Ellen Glasgow – усе, вирішено, щось казати я буду виключено в тих випадках, коли є що.

1961: To Kill a Mockingbird by Harper Lee – читала звісно.
1965: The Keepers of the House by Shirley Ann Grau
1966: The Collected Stories of Katherine Anne Porter by Katherine Anne Porter – багато чула, але нічого не читала.

1970: The Collected Stories of Jean Stafford by Jean Stafford
1973: The Optimist’s Daughter by Eudora Welty – от Юдору Велті давно хочу почитати.

1983: The Color Purple by Alice Walker – а оце обов’язкове читання, якого я вперто уникаю. Бо страшно.
1985: Foreign Affairs by Alison Lurie
1988: Beloved by Toni Morrison – аналогічно до випадку із Еліс Вокер. Банально боюся.
1989: Breathing Lessons by Anne Tyler – а оце можна було б. Хоча той єдиний роман, що я його в Тайлер читала… не вразив.

1992: A Thousand Acres by Jane Smiley
1994: The Shipping News by E. Annie Proulx – і Енні Пру також читала.
1995: The Stone Diaries by Carol Shields

2000: Interpreter of Maladies by Jhumpa Lahiri – це незнайома робота, я у неї “Тезку” читала.
2005: Gilead by Marilynne Robinson – а в цьому випадку вийшло цікаво: відкрила, прочитала дві чи три сторінки, закрила. І навіть не знаю, чому так сталося.
2006: March by Geraldine Brooks
2009: Olive Kitteridge by Elizabeth Strout – читала. До речі, хтось дививсь міні-серіал, добре вийшло?

2011: A Visit From the Goon Squad by Jennifer Egan – знову ж таки, у Еган читала іншу книжку, шось воно мені було не дуже.
2014: The Goldfinch by Donna Tartt – ну а з “Щиглом” просто – чекатиму на обіцяний КСД український переклад.

Привертають увагу дві речі. Перша: у сорокові щось у лісі здохло, і жінок лавреаток різко поменшало. І ситуація почала змінюватися на краще лише у 1980-х. Хм, що ж тоді сталося?

Друга: відсоток перекладів. Я, зрозуміло, дике й неосвічене, але із творами лавреатів-чоловіків відсоток читаного чи хоча б знайомого все ж таки вищий. Хм-2.

Ну а з практичної точки зору, робочими варіантами, мабуть, стануть Перл Бак та Моррісон із Вокер. Чи варто на щось ще звернути увагу в першу чергу (бажано, щоб воно ще й було не аж надто депресивним).