У п’ятницю 13-го годилося б розповісти щось тематичне, але філіпінський кайдан про примарну дівчину, що вбиває маніяків, які полюють на дітей, в мене лише на третину прочитаний. То нехай буде дещо легше та яскравіше – розповідь про наймилішу мені серію з улюбленого жанру ігор-відпочивалочок.

Майже камінаут – я граюсь у Hidden-objects. Вони ж – хайд-енд-сик. Вони ж – “Ті дурні лінійні квести”. Ну, люблю я такого роду казуалки, особливо якщо в них притомний сюжет. Таке трапляється не так вже й рідко (а один з найкращих жутиків, що я бачила, був якраз такою грою), головне – звертати увагу на серію та команду, яка робила конкретну забавку.

Одна з моїх фавориток – лінійка Dark Parables. Це ретелінги-переКазки, що надихалися Fables. На сьогодні вийшло вже, здається, дев’ять ігор. Частина шикарна, деякі – прохідні, останню до кінця не пройшла, і це робить мені сум. Але подивимося, наступна має переорати Голділокс, а там є з чим попрацювати.

Що мені подобається в цій серії:

• симпатичні сюжети.
• більш-менш логічний ретелінг.
• красива картинка.
• and last but not least – певною мірою дружній до жінок світ.

Нє, якщо по-чесному, то принцип “Діва в біді” в іграх такого штибу та сетингу – живіший від дідуся Леніна. Але разом з тим, в сюжетах багато дієвих жінок – і хороших “принцес”, і злих “королев”. Певні сюжети побудовані навколо жіночих стосунків (у DP-редакції Рапунцель – це про двох сестер). Інші – яскраво демонструють соціально-психологічний розріз отого самого Damsel-in-Distress. Наприклад, у п’ятій частині йдеться про ризики попелюшкової долі, а у другій – Принц-жаба поступово перетворюється на аналог Синьої Бороди. Ніби не зі зла спочатку, але видно, що чувак-маніяк, і це засуджується. Що ще… А! кілька наскрізних ліній. Одна стосується жіночих божественних культів (йєєєє!). Інша – сабжу.

Четверта гра в серії зветься “Сестринство Червоних Капелюшків”. У реаліях тамтешнього казкового світу – це дівочий орден, що рятує скривджених та мститься за них. Офіційна передісторія (у вільному переказі) звучить отак:

Одного дня, патрулюючи ліс, Червоний Капелюшок (Ізабелла, дівчинка врятована Мисливцем) урятувала юну дівчину від зграї лютих вовків. У дівчинки не було родини, тому Червоний Капелюшок удочерила її та взяла в науку, щоби та стала такою ж Мисливицею, як названа матір. Так зародилася традиція: Червоний Капелюшок знаходила дівчат-сиріток та тренувала їх у сховку поміж хащів. Одягаючи червоні каптури на честь своєї Вчительки, дівчата патрюлювали ліс, долаючи зло, якщо в тому з’являлась потреба. Згодом вони сталі знані як Орден сестер-Червоних Капелюшків. Протягом століть Орден квітнув та вдосконалювався: досвічені дівчата вчили молодших сражатися, а обрані більшістю старші сестри керували Орденом.

Ну хіба не прєлєсть? Чудові Червоні Капелюшки не лише отримали свою власну гру, але також вони стали примітною частиною внутрішньосерійної міфології і завжди з’являються там, де (найчастіше дівчата) потребують допомоги.

Трохи скринів з Dark-parables.wikia.com.

Якось так. Попри чималу кількість романтичних стереотипів (і місцями вони відверто пхе!), це доволі симпатична іграшкова серія, яка може інфікувати юні голови деякими непоганими ідеями.