Книжкове літо. Черговий вішлист

Я все ще не купую книжки (одненька англійською – не рахується), і це не дає спати спокійно. Не в останнє тому, що видавничий маркетинг починає прокидатися перед Форумом. Тому на цей раз список бажаних книжок буде помітно довшим. Бо можна ж хоч помріяти!

Здається, цьогоріч українські видавниці наново навчать мене перечитувати книжки. Онде лежать на полиці подаровані “Зелені помідори” та комубуківська “Місіс Делловей” і ще кілька улюблених творів тільки анонсували. Наприклад, Видавництво Старого Лева відкрило для себе Трейсі Шевальє. Починають з найвідомішого (завдячуючи екранізації) її твору, але нехай так. (Ніби й не перечитую книжки, а тут не втрималася і купила)

divchyna_z_perlynoju_0_0

Також є в них трохи цікавого дитячо-підліткового. Про педагогічні експерименти, як варіант.

boroshniani_nemovliata_0

Або про переживання дитиною горя (уже майже маю).

z_lubovju_obri_0

Знову ж таки дитяче, але цього разу від Чорних овець. “Синя парасолька” – це той випадок, коли не конче цікаво “що саме”, бо візуал заворожує.

blue_umbrella_cover_finish_1

Далі прямуємо в бік підліткових бестселерів. КМ-Букс взялися за янґ-адалт експеримент сповідачки шопоголіків Софі Кінселли. Не впевнена, що всерйоз зберуся читати, ну а раптом.

5ad6604f185211e68f830cc47a1e4a31_6b4983d627d511e68f830cc47a1e4a31-resize1

А ще у них з цікавого з’явилася тревеложно-етнографічна серія. Як там організовані тексти – з анотації не дуже зрозуміло. Але перша ластівка авторства Анни Багряної вигляда симпатично. Ну, й зрештою про Македонію читати завжди цікаво.

34bd3f46330b11e68f830cc47a1e4a31_8fca992842be11e68f830cc47a1e4a31-resize1

А ще в пакеті є українська антиутопія! Це дуже круто, нехай навіть вкотре з рекламки не зрозуміло, про що ж воно є (і це купити встигла і про неї написати).

8a92cd3a4d2311e68f830cc47a1e4a31_72ca3ca94dba11e68f830cc47a1e4a31-resize1

До речі, про антиутопію. Вони зробили це! Видавництво Жупанського видруковало українською класичну антиутопію, яку я ще не встигла прочитати іншими мовами. “Каллокаїн” – одна з мастхев-книжок цього сезону (і її я також маю).

boye-dlya-sajtu

А, і про класику. Я знаю, що вона вже кілька місяців як світ побачила, але чомусь раніше оминула увагою збірку Бахман від Книги XXI.

bahmah_2

Тим часом Віват підтягує важку артилерію. І все було б класно, але так і не зрозуміло: це гарантовано класичний переклад середини дев’яностих, але чи передивлялися його з огляду на пізнішу нецензуровану редакцію? UPD: у видавництві кажуть, що передивлялися. Щастя-радість-танці! (уже маю книжку).

3d

І знову про класику: виявляється, я не остаточно зав’язала з Енн. Принаймні, збірку оповідань про Ейвонлі точно візьмуся читати.

13528876_1016298881792491_6042797016362250896_n

Але не Енн однісінькою. Там Свічадо анонсувало третю книжку про Емілі. Я ще другу не прочитала, але в будь-якому разі можна зітхнути з полегшенням: цю трилогію матимемо повністю (І я її вже маю, дякувати видавництву).

1784_emili-380x500

А НК-Богдан продовжує вшановувати цьогорічну ювілярку. Ну, ще трішечки! Ще “Віллет“, будь ласочка!

576bfd4a3c7f39b33cbd98e3c3713895

Що там далі?

КСД знову лупає скелю Другої світової. Американський бестселер про Совєти в Балтії – хороший кейс. А ще в цієї книжки аномально високий рейтинг на ГудРідз, як для такої кількості оцінок (Купила – і прочитала).

13781996_1501583209867677_3869747284327840177_n

І трохи несподівана Мадзантіні. Хоча чого несподівана? Екранізація є? От і пояснення маємо (маю книжку).

38659_58197

Далі, далі, далі…

Твердиня пропонує підліткове фентезі про дівчину-воїтельку.

obkladynka_rad

Школа  далі перекладає Мері Нортон.

rozdobudki_na20richci_3d

Так. Здається, вже час зупинитися. А під Форум точно буде іще.

Зберегти

Зберегти

Зберегти

13 thoughts on “Книжкове літо. Черговий вішлист

    1. О, навіть так? ) Тоді це приємне виключення серед щільних лав “Продамо завдяки кінообкладинці”. Дякую! І мріятиму про інші романи Шевальє (ну, хоча про “Дивовижних створінь” та “Останню втечу”).

      Подобається

    1. О! А про такий шлях я не подумала! Бо перше, що приходить в голову: померти від нудьги і переслідувати видавців сумним привидом, появі якого передує зловісний шелест сторінок ))

      А якщо серйозно – в цьому є сенс? Тобто про випадки, коли перекладачі успішно прилаштовують в добрі руки своє рідненьке, чула вже не раз, а от чи є шанси в читацьких благань, от де питання…

      Подобається

  1. Чесно кажучи, я не знаю. Такого досвіду ще не маю. Напевно, це залежатиме від того, чи добре продаватиметься перша книжка й т.д. От візьмімо, наприклад, “Самотність простих чисел”. Перекладач працює над другою книжкою того самого автора. Значить, видавництву він цікавий. Можливо, найкраще читацьке благання — це голосування гривнею, але це вже звучить як реклама)

    Подобається

    1. Майже не сумніваюся в “гривневій логіці”, але це працює у випадку з другою та подальшими книжками.

      А от схема роботи з пробними кулями дуже цікава. Тобто, базові фактори більш-менш очевидні: відомий автор; премії-зарубіжні тиражі; екранізація; цільові гранти; рекомендації перекладачів; рекомендації укладачів серії; потенційні маркетингові зручності і так далі. І отут виникає питання: а благання читачів можуть бути хоча б мінімально вагомим фактором в цьому ланцюжку, чи ми так, погуляти виходимо…
      /І тут мені стало невимовно шкода всю аморфну читацьку спільноту/
      Енівей, є улюблений тег #видайтеукраїнською. Ну і зі свого боку, як волаюча читачка, вперто пишу про книжки, яких не вистачає. А раптом хтось для себе щось цікаве знайде. Було б класно, якби колись вдалося “познайомити” авторів з видавцями, але насправді тут потрібна зовсім інша модель комунікації.

      Перепрошую за розлогу майже-риторичну відповідь – просто я “давно цю думку думаю” )

      Подобається

  2. Загалом, як на мене, відсутність комунікації із читачами — це великий недолік видавничого ринку. Основна мета будь-якого маркетингового дослідження — це вивчити смаки потенційної аудиторії, щоб задовольнити їх із прибутком для компанії. Тому, на мій погляд, видавцям варто прислухАтися. Але! Чи реально зібрати хоч якусь критичну масу голосів? Скажімо, ВСЛ видає книжки тиражем 4000 примірників. Скільки треба голосів, щоб схилити видавництво до тієї чи тієї книжки? Відсотків 25? Реалістично зібрати стільки підписів? У тому разі, якщо ні, жменя читацьких голосів буде сприйматися просто як прояв смаків декого з аудиторії.І ні на що не вплине. Є ще Комубук, там можна на щось та вплинути, але у випадку з іншими книжками вже перекладеного автора складність є така: зазвичай пріоритет з боку агенції надається тому видавництву, яке вже купувало копірайт на цього автора. Іншими словами, навіть якщо уявне видавництво “Карамелька” виставить на Комубуці ідею видати “Останню втечу”, то насправді зробити цього не зможе, бо ВСЛ матиме пріоритет, якщо не ексклюзивне право, на книжки Шевальє.

    Подобається

    1. Найстрашніше слово – “комунікація”! ) Є таке. От шанувальники фантастики, судячи з усього з різних боків пробують це виправити. Може, щось і вийде.

      А що стосується консолідації читацьких голосів – це конче залежить від згуртованості фендому. Коли читачі Кінга засікли переклади з російської – було ой. І я не очікувала, що їхня кампанія буде настільки ефективною. Але це кінгомани, інших таких у нас нема…

      Хіба що якісь окремі кампанії. Припустимо, хтось з видавців сповістить про бажання видати, скажімо, Етвуд, то, думаю, феміністська спільнота ту ж “Оповідь служниці” привітала би гаряче й голосно ) Але таке реально реалізовувати хіба що на разових проектах чи на чомусь дуже знаковому (і те, приклад Комубук показує, що все не настільки райдужно, як хотілося б бачити).

      І це ще не згадуючи про дотичні проблеми, як з тим ж пакетами прав, як ви слушно зауважили.

      Подобається

  3. Кінгомани молодці, тут вони дійсно вплинули на ситуацію, от тільки чи прислухаються до їхніх голосів, коли вибирають, що далі перекладали/видавати? Плюс. треба зауважити, що, щоб проголосувати за книжку, читач або читачка має мати змогу хоча б анотацію прочитати в оригіналі, якщо не весь текст. Думаю, критичної маси не набереться. Хай там як, а спробувати завжди можна. У більшості видавництв є сторінка на ФБ, хоч так.

    Подобається

Залишити коментар