Здається, не секрет, що я шалено люблю екранізації (колись навіть збиралася створити тематичний сайт, але… не пішло діло). Але останнім часом кіноадаптацій більшає, і я не встигаю їх відстежувати. Тому вирішила раз на сезон робити собі пам’ятку з трейлерів: що й за чим знімають, на що хотілося б сходити до кінотеатру, що можна буде під настрій подивитися вдома, а в якому випадку треба просто зробити собі позначку у пам’яті “Якщо вже Голлівуд взявся – є й шанс отримати український переклад книжки”.

От сьогодні буде перша серія з трейлерів. Усе під катом.

Найочікуваніша екранізація найближчих місяців для мене –  чергова “Моя кузина Рейчел” за Дафною Дю Мор’є. Дуже вже актори вдало підібрані, та й книжка серед улюблених. КСД, до речі, обіцяє видати. Сподіваюся, що не в кіно-обкладинці.

“Тюльпанова лихоманка” за романом Дебори Моґґак також привертає увагу акторами. Ну і колористикою. Ну і… Коли там ще за “Мініатюристкою” знімуть міні-серіал, а тут уже фільма майже є.

Ну і Ніколу Юн теж, виявляється, не просто так видали українською.

Далі трішки серіалів. Міні-серіалів.

Цю екранізацію Маргарет Етвуд я чекаю навіть більше, аніж чекала (втім, так поки що і не подивилася) “Оповідь служниці”. Alias Grace – формально є детективом із категорично ненадійною оповідачкою, судовою драмою із притягненням психіатричної експертизи в тих межах, як це було можливо в 19 сторіччі, сюжетом, заснованим на реальних подіях… І цікавезним аналізом можливостей сприйняття, самосприйняття, самоусвідомлення, самопрезентації та пам’яті. Уже у вересні.

Ну і інше давно очікуване – це екранізація детективів Мами Ро. Детективи класні, у ВВС я вірю, але каст трохи… бентежний. Так, я про “Долохова”-Берка.

Окремих трейлерів під це діло так і не зробили (а прем’єра уже за два тижні), тому лишається видивлятися кадри у загальному тизері. Увага, дрібочка “Мініатюристки” і ще деякі цікавинки там також є.