2018-й рік ще не минув, і я все ще сподіваюся прочитати одну-дві книжечки (ну, хоча б котрийсь графічний роман – це теж вплине на загальну статистику), але є один пункт читацьких підсумків, що його вже можна сміливо закривати. Час визнати, що з географією читання цьогоріч не дуже, і краще вже точно не стане.
Отже цього року мені читалося книжки письменників і письменниць із 29 різних країн. Результат абсолютно середньостатистичний, радіти нема чому, плакати – загалом теж. Хоча мапа вийшла дещо нестандартна: уперше за багато-багато-багато років я не читала нічого японського, Балкани мають відверто блідий вигляд і лише одна африканська країна – це теж якось сумно. Ну, але таке вже вийшло.
Get your own travel map from Matador Network.
Якщо порівнювати з результатами третього кварталу, то з кінцевою мапою їх різнять лише дві країни. Це у нас:
- Китай – дякувати симпатичному дитячому коміксу.
- І Філіппіни – дякувати менш симпатичному, але цікавому підлітковому фентезі, про яке я, може, ще напишу. Азіє, вперед! але загалом цей ривок ситуацію не врятував.
Ну, нехай вже, тут без сюрпризів, а десь сюрпризи є? Є. Навіть так: єєєєєєєєє! Чотиримісячний мораторій на читання американських книжок, з яким я бігала на початку року, таки вплинув на вічний двобій. З невеличким відривом, але цього року перемагає Велика Британія. І це навіть правдешнім читерством не назвеш – я просто почала звертати увагу на не тільки американський масліт.
Пятірка лідерів цьогоріч трішки химерна:
1 – Об’єднане Королівство із 44 книжками (до кінця року ще може додатися пункт чи два).
2 – таки США, 39 книжок в активі.
3 місце за Україною, це 28 книжок і, здається, найкращий результат вітчизняної літератури в моєму щорічному читанні.
На 4-му місці Канада з нетипово скромним результатом: тільки 5 книжок.
І на 5-му, з тими ж таки п’ятьма пунктами, “Міжнародні проекти” – це переважно антології з міжнародним авторським колективом або комікси й графічні романи, де автори/художники з різних країн.
“Отаке”. Повні результати на сьогодні вигляда отак:
Що з цим далі робити? Не знаю. Мабуть, спробую наступного року зосередитися на Азії та Балканах, але… З планами у мене не дуже виходить. Подивимося.
Vaenn's Bookblog 
Ну тішить одне, багато українських авторів. Хоча, там багато фігні, але я останнім часом зустрічаю цікавих авторів, які перестали писати якимись шаблонами. Щодо ВБ, то круто, що стільки книжок цікавих знайшла. А США, то США. У мене таке саме)
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
Так, українська література останні пару років радує.
А британців я начебто кожного року чимало читаю, але от продовжую відкривати щось нове (ну і Агата Крісті теж вплинула на рейтингові позиції).
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
О, дійсно, я забув, що ти цього року багато Агати прочитала. НУ там короткі книжечки, то кількісно дуже сильно вплинуло)
ПодобаєтьсяПодобається
Якщо вже дуже по-чесному, то найсуттєвіше впливають комікси/графічні романи (зокрема й британські) 🙂 Я сінгли в прочитаному не рахую, лише омнібуси чи альбоми, але все одне – читання на дві-три-чотири години – і +1
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
Я тільки цього року почав читати трішки коміксів) А сінгли так, можна і не рахувати. А ти купуєш омнібуси чи в електронці читаєш? І серйозно якийсь омнік на 1000 стр за 2-4год прочитуєш?
ПодобаєтьсяПодобається
Українські видання – паперові, оригінальні – електронки. Омнібуси на 1000 сторінок мені ще не траплялися, максимум – “Хабібі” на 600. Але там довше читала, годин п’ять-шість “чистими”.
ПодобаєтьсяПодобається
Нууу, навряд чи в нас таке будуть видавати, не вигідно, бо уяви що воно буде коштувати кілька тисяч гривень) Якщо на 800+ коштують 60+ доларів в оригіналі)
ПодобаєтьсяПодобається