Якось зненацька підкрався ювілейний для цього блогу березень, а заразом – і Місяць жіночої історії. Відзначати його можна по-всякому, але почну трохи неортодоксально. Пару місяців тому привітала себе із закінченням великого проєкту купівлею чергової барбі в колекцію, а розпакувала її тільки оце зараз – чекала вільніших від роботи сонячних днів і от дочекалася нарешті.

Ідеться про черговий випуск з лінійки Inspiring Women – всього лише третій для мене (ще у мене є барбі-Фріда Кало та барбі-Кетрін Джонсон).

Минулого року з “історичних” ляльок для цієї лінійки вийшло лише дві (раптом що – на цей рік анонсували уже чотири+одна сучасна): барбі-версії астронавтки Саллі Райд та громадської активістки Рози Паркс. І поки за першою я ще полюю, з другою виявилося простіше. І це той випадок, коли лялька значно перевищила всі очікування.

Загалом ця лінійка “Жінки, що надихають” адресована радше колекціонерам початківцям: цікава концепція, потенційні рольові моделі, недорогі ляльки, масові тиражі. Оця масовість та порівняна недороговизна (2019 року ціна від виробника була 31 долар, але Розу можна було вполювати й дешевше) позначаються і на технічному боці справи (наприклад, ляльки з цієї серії “напівшарнірні”: руки гнучкі, інше тіло – ніт), і на деталізованості образу. І якщо Фріда та Кетрін були радше “Симпатично, але нічого надзвичайного”, то барбі-Роза здивувала ретельно продуманим образом, дійсно портретною подібністю до прототипа та увагою до дрібних деталей.

Роза Паркс – це та сама “жінка, яка відмовилася поступатися місцем білому чоловіку” і перетворилася на символ руху ненасильницького спротиву сегрегації. Розгляд її справи у Верховному Суді призвів до скасування сегрегаційних практик в громадському транспорті, а сама Роза стала іконою – ошатно вдягнена темношкіра леді, арешт якої міг здатися апофеозом абсурду.

Створюючи образ, дизайнерка Келлі Ліндберг, схоже надихала оцією відомою фотографією – перша поїздка в транспорті після вердикту Верховного Суду.

Власне, різниця тільки в деталях: капелюшок-таблетка трохи інакше прикрашений, сукня має інший принт – а все інше збігається.

От якраз увага до цих деталей і порадувала. Пальто можна зняти (так, на колекційний ляльках часом зашивають аутфіти). Є рукавички, якими часто нехтують навіть в історичних образах…

А отакі черевички та клатчик:

Молд – Алек. Здається, це його дебют в колекційній лінійці.

Та й загалом лялька вийшла дуже симпатична. Мабуть, буду прицільно цю серію збирати. Тим більше, на цей рік анонси дуже заманливі.