Поки весь ляльковий світ з ентузіазмом чекає анонсів продовження серії Barbie Inspiring Women (кажуть, там буде Роза Паркс), я нарешті вполювала один з минулорічних релізів. Барбі-Фріда Кало в мене вже є, барбі-Амелія Ергарт підскочила в ціні більш, як в два рази, тому поки що лишається недосяжною, а от хороший цінник на барбі-Кетрін Джонсон таки вдалося спіймати якраз під день народження. Дві ляльки – це не три, але уже видно, що серія в процесі колекціонування.

Результати розпакування та дрібні деталі:

Продовжувати читання “Barbie Inspiring Women Katherine Johnson Doll: трішечки NASA в ляльковій кімнаті” →

Наче ще ранувато підводити підсумки року, але є сфера, де уже якраз час. Ляльковий рік майже завершився, усі нові анонси стосуватимуться релізів 2019-го, тож час передивитися, чим нас виробники радували цьогоріч. Маттели мене радували однозначно. Після кількох неврожайних років, коли, здавалося, весь запал пішов на оновлення ігрових лінійок, колекційні ляльки останнього сезону нарешті повернулися в діапазон від “О, а непогано” до “Вмираю як хочу!”. Найвизначнішою барбі-подією року для мене лишається лінійка Inspiring Women (це та, звідки моя барбі-Фріда), а от найцікавішою тенденцією – лавина кіношних ляльок. Нетипова (принаймні, відколи завершився випуск лялькових версій героїв “Сутінків“) щедрість американського виробника частково пояснюється відновленням співпраці з Діснеєм, але там ще багато прикольних проектів. Традиційно хочу собі майже все. Дещо – хочу шалено.А встигла купити тільки одну барбі з усього цього багатства. З неї і почну.

У 2018 році вийшли або ось-ось вийдуть:

* барбі-Лара Крофт (подивитися на неї ближче можна в моєму огляді)

Продовжувати читання “Кіно-Барбі 2018 року: як не луснути від жадібності” →

Останні два роки моє лялькове колекціонування перебувало у стані “Пацієнт радше мертвий”: колекція оновлювалася мінімально і переважно за рахунок цікавих ігрових релізів. Я старанно збирала лінійку Фешіоністас з різними типами тіл (таки зібрала ще наприкінці минулого року, показувати?) і призабула про колекційні релізи. З двох причин. Одна – очевидна – курс гривня-долар. Інша – ну от якось не було у 2017-му таких ляльок середньої цінової категорії, що вмерти й не жити. 2018-й в цьому сенсі щедріший, таких барбі буде. Одна з найнайбажаніших зараз до мене їде,  а сьогодні покажу попередню спонтанну покупку. Ніколи не думала, що мені знадобиться лялькова версія Лари Крофт, але я сходила на фільм, придивилася до ляльки, натрапила на неї на Амазоні в момент знижки… І завєртє…

Tomb Raider Barbie – це типова лялька за кіноліцензією: порівняно недорога, належить до найтиражнішого колекційного типу (Black Label), зате – як останнім часом водиться – має портретний молд. Так, цю панянку ліпили з Алісії Вікандер.

Продовжувати читання “Tomb Raider Barbie: панянка з льодорубом” →

Після минулорічного рішення Маттел дозапустити нову лінійку базових барбі-фешіоністас з трьома додатковими типами лялькових тіл ще треба було повернутися до притомності. Але як тільки це відбулося, почали роздаватися голоси, яким “недоклали”. Одне крило вимагало новим лялькам шарніри (і, треба сказати, що гнучке curvy-тіло уже є, але поки що в колекційних лінійках), інші питалися: “А чого хлопців обійшли?”. Минуло майже півтора року, і справедливість частково відновили. У новій хвилі фешіоністас не просто _багато_ кенів. Тепер ще й до базових (original) лялькоменів додали ще й струнких   хлопаків (slim) та качків (broad). Ну, і як завжди – не можу не поділитися. NB: як уже традиційно склалося, цей пост – напівогляд, напіввішлист, тому тут не всі нові ляльки, а лише ті, яких я хотіла би мати в колекції. Зате і хлопці нові, і дівчатка (Маттел продовжує вигадувати нові молди і відновлювати призабуті), і розширені набори. От тільки частину з них треба чекати до кінця літа, а іншу – аж до весни 2018-го.

Хлопці-оріджинали

Хлопці-качки

Продовжувати читання “І хлопці туди ж! Не лише Барбі, а й Кени матимуть різні фігури” →

Спочатку були якісь книжки-картинки, потім “Подорож “Блакитної стріли“, але справжню цікавість до книжок про ляльок в мені розігрів Абрагам Мерріт. Як не дивно, “Диявольські ляльки мадам Менділіп” (в дівоцтві Burn Witch Burn) не лишили по собі якогось по-фетишистському неприємного присмаку. Як і старенькі жахлики. Тож уявлення про те, що ляльки – це моторошно, в моїй голові не затрималося надовго. Це потім я почала колекціонувати ляльок і з прикрістю усвідомила, що деяких гостей мої дівчатка змушують трохи нервувати. “Вони ж такі класні!” – дивувалася я. От і героїня роману німецької письменниці Майї Іліш теж дивується: чого це її благодійники жахаються дбайливо зібраної лялькової колекції, що зберігається в зачиненій секретній кімнаті?

Уже не у вікторіанські, а у глибоко едвардіанські часи до дівочого сиротинця Святої Маргарити завітав джентльмен у чорному і “позичив” там спритну сирітку. Свіже надбання привезли у віддалений загадковий маєток, обрядили у біле мереживо, нагодували солодким та пояснили кілька речей: її не вдочерили, а взяли на роботу; вона може робити майже, що завгодно, але тільки не відходити далеко від дому; вона мусить доглядати колекцію дорогоцінних порцелянових ляльок, а ще: “Тепер тебе, любонько, зватимуть Флоранс!”. І ось 14-річній “Флоранс” довелося попрощатися з мріями втекти із цирком та стати еквілібристкою та розпочати дивну та, на перший погляд, нікому не потрібну працю.  Що не так з цим будинком та чому в його саду одночасно квітнуть всі можливі квіти? Чому служники так дивно поводяться? Чому в Кімнаті ляльок можна почути дитячий сміх? І чи є взагалі людьми холоднувато-доброзичливі пан та панна Моліньє?

Продовжувати читання “Іграшкова готика. “Комната кукол”” →

(Спонтанний пост-славослов’я про чужі маркетингові стратегії)

Сьогодні я розпаковувала свою першу барбі з нестандартною фігурою і подумала: йой, але ж мені дуже подобається те, що протягом останніх двох років започаткували та продовжують робити маттелівці! Нагадаю коротенько:

• вони урізноманітнили етнічний склад базових ігрових лінійок. Уже багато років, з глибоких вісімдесятих, в майже кожній великій компанії ляльок були різні подружки Барбі – чорна, латиноамериканка, азіатка, але не обов’язково одночасно. Цього принципу Маттел чемно дотримувався десятиліттями, але нещодавно щось десь прорвало, і з минулого року отаких диверсифікованих ляльок стало значно більше – і одразу великим гуртом. Для цього дизайнери постирали порох з молдів (типів обличчя), які давно вже не використовувалися, запустили в ігрову лінійку ті, що вважалися переважно колекційними, плюс до всього – наробили нових і то дуже класних (про початок цієї кампанії я якось писала);
• поціновувачам шарнірів вони виписали тих шарнірів із запасом. По-перше, створили лінійку Made to Move (22 шарніри – гнучкість, наближена до БЖД і багатьом ігровим лялькам до того незнайома). По-друге, почали випускати більше напівшарнірних чи шарнірних колекційних ляльок (тут вже думки любителів розійшлися, особливо, коли ошарнірили сілкстоун – одну із найдорожчих ліній, які робляться з особливого “порцелянового” пластику і раніше були ляльками-статуетками, в яких нічого не гнулося).
• а ще взимку в базову лінійку ігрових ляльок Fashionistas на додачу до original дизайнери Маттел виписали tall, petite та curvy – і про це писала ще з анонсів.
• ну й нарешті нудотна епоха рожево-бузкового, здається, відходить, що не може не радувати.

Стільки новацій протягом фактично півтора років трохи лякали – здавалося, що така радість ненадовго. Але переглядаючи анонси на наступний рік, я помітила, що ніхто наразі не зупиняється – навпаки, варіацій використання свіжих маркетингових надбань стає більше. А це означає, що більшає цікавих ляльок – і вони готові повоювати з думкою “Та ті барбі всі однакові!”.

Під катом трохи тенденцій-анонсів з картинками.

Продовжувати читання “Нові горизонти: оновлені формати Барбі на практиці (та в картинках)” →

Некалендарна зима вже прийшла, я собі читаю дуже зимовий містичний трилер, але осінні обітниці – це святе. Тому сьогодні про мій маленький марафон – коротко і з картинками.

(Оскільки з об’єктивно-суб’єктивних причин під кодовою назвою “АААААА, шоста Цивілізація!” я поки що читаю дуже мало, то довелося узгодити із сумлінням два читацькі рішення. Перше – #DarknessFALLs буде подовжено до середини грудня. Бо хочу-таки, щоб у нього було три випуски (а писати раз на десять днів протягом місяця банально не вистачає матеріалу). Друге – через це моє Вікторіанське бінго буде подовжено на 2017 рік. Це в мене з такими челенджами вперше, але чомусь снаги нема – просто не хочеться читати те, що запланувала, просто зараз. “Отаке”).

Перш за все хотілося б зізнатися: те, що в порядних домах вважається за guilty pleasure, – робить мене щасливою. Давно мені так затишно не читалося, як оце тепер – коли дозволила собі об’їдатися фентезятиною, полохливими дитячими казками та похмурими детективами. Читацькі канікули – це все ж таки прекрасно! І мені ще не набридло.

Що ж там знайшлося – у темряві?

Продовжувати читання “#DarknessFALLs. Перший випуск” →

Кілька тижнів тому мені дорікнули: “Давно нічого про ляльок не було!”. І тут на хвилі новин з головного Комік-Кону планети вирішила терміново виправити ситуацію. Тому найближчими днями можна буде чекати на огляд фантастичних барбі-ляльок, а сьогодні буде день коміксів.

Для початку треба сказати, що Маттел вже багато років співпрацює із DC Comics (імовірно, це й пояснює, що жодної власної комікс-барбі я не маю). Але стрункої генеральної лінії не існує. Час від часу просто з’являються нові ляльки: суто коміксові; на честь та в маркетингову підтримку нової екранізації; або ж на згадку про добрі старі часи. Через це кілька персонажів з’являються знову і знову, лише зрідка вивільнюючи місце для щось хоч трохи незвичного. Ще й з різним ефектом: частина комікс-ляльок – це відвертий мас-маркет, частина – ексклюзиви (зокрема випущені якраз під SDCC), а щось – хаотично ігрове. Тож люди, які беруться збирати цю тему – відчайдухи й герої, бо це доволі складно.

Енівей, кілька випусків були справді крутими. Наприклад, цьогорічний ексклюзив для Сан-Дієго – Диво-Жінка у “розширеній версії”.

Окрім обмеженого спецнакладу, існує і варіант “для всіх”. Ну, якщо його повернули до продажу, бо першу хвилю тиражу розкупили дуже швидко (я навіть облизнутися не встигла).

Також під новий фільм випустили ще й портретних Супермена та Бетмена, крім того – Диво-Жінка у барбячій версії існує, щонайменш, у ще трьох варіантах, які реально знайти на вторинному ринку. Але все це – разом із іншими героїнями – буде під катом.

Продовжувати читання “Комікси у плоті. Пластиковій і барбячій” →

Навколо-ірландські колекційні барбі, як на мій смак, одні з найбільш вдалих. Сама я, на жаль, маю лише одну таку – Принцесу Ірландії із багаторічної колекції початку 2000-х.

А хочеться мати майже усіх. Тому, на честь свята спробую підманити удачу. А раптом протягом наступного року котрась поповнить-таки колекцію?

Ірландські барбі бувають ще такі:

Продовжувати читання “До Дня Святого Патрика. Барбі з ірландським колоритом” →

Не встигла я намилуватися розмаїттям облич в оновленій лінійці барбі-фашіоністас, як з’ясувалося, що справа не лише в обличчях. Крига скресла з таким тріском, що я нефігурально підстрибнула разом із стільцем. Сьогодні маттелівці проголосили: вони беруть курс на різні (!) фігури в межах ігрової лінійки. Ні, не технічно різні лялькові тіла (ще нещодавно найдискусійнішим питанням був новий підхід до шарнірів), а справді різні типи фігур.

Ми хотіли надалі розвивати бренд та надавати більш автентичне відображення тих дівчат, що живуть по всьому світу сьогодні. Тож ми озирнулися, подивилися на те, що саме відбувається в культурі, та вирішили додати нашому бренду розмаїття

– каже Evelyn Mazzocco, SVP and Global Brand GM.

“Подивилися на те, що саме відбувається в культурі”, – це, з огляду на багаторічні скандали та знакову улюбленицю преси Леммілі, вони круто сказали. Дюже скромно. Але факт є факт – анонси цих різно-ляльок вже висять на офіційному сайті.

Про якусь значущу анатомічність наразі не йдеться (хоча страшенно кортить подивитися, що там в ляльок під одягом), але три нові типи до стандарту – для неповороткого Маттел це епохальний прорив. Отже тепер (щонайменш в ігровій лінійці) будуть ще й petite-ляльки (низенькі й худенькі “ельфи”), tall-ляльки (умовні баскетболістки з довгими руками та ногами)  та curve-ляльки (порівняно – ми все ще про Маттел говоримо! – пухкенькі, трохи повніші за середньостатистичну Леммілі). До справжнього розмаїття ще далеко, також багато важить від пропорцій тіл, які поки що оцінити важко. Але вже хоч щось.

Кілька промо-фоток під катом. Хочу-хочу-хочу, бо курс на  прикольні різні обличчя та різні іміджи вони також зберігають.

Продовжувати читання “Дійшло і до жирафи. Оновлені Барбі матимуть різні фігури” →

Учорашня звістка про Барбі-Аву Дюверне змусила зробити нарешті свій власний (бо тисячі їх в інтернетиках) каталог барбі-селебритіз. Фанатів екшн-фігурок своїм власним Айрон Меном чи Локі під подушкою не здивувати, але все ж таки це цікавий кейс: як і чому люди стають ляльками.

З персонажами культових фільмів/ігор усе зрозуміло – певні обличчя вони отримують просто “у спадок”. Але поміж персонажних ляльок є й деяка (значно менша, зрозуміло) кількість суто портретних. Коли йдеться не про Барбі-Скарлет чи Барбі-Сабріну, а про Барбі-<підставте потрібне ім’я реальної людини>. As for me, другий випадок набагато крутіший, бо йдеться про те, що конкретна людина стала брендом, іконою та зразком для наслідування. Воно, звісно, відтінок сумнівності такої слави не скасуєш (ото вже найвищий рівень об’єктивації!), але все одне маю до таких ляльок сентимент. Теоретичний “Я теж так хочу, коли виросту”, бо фактично жодної такої портретки в мене нема.

Але то все лірика. На практиці ж значна кількість барбєйських знаменитостей є американськими співачками. Також зустрічають акторки, танцівниці, телеведучі, тепер от кінорежисерка є. Трапляються навіть монарші особи, а чому б і ні.

До цієї останньої категорії належить реліз кількарічної давнини – “Королівське весілля”.

Що цікаво: лялько-Вільям – портретний, а от під герцогиню Кейт розписали один зі стандартних молдів. Але вийшло нічого.

Також Маттел випустив був ляльку присвячену іншому культовому королівському князівському весіллю. Моя заповітна мрія – страшних грошей коштує.

Продовжувати читання “Позичені обличчя: Барбі-версії відомих жінок” →

Хто регулярно відвідує іграшкові крамниці, мабуть, уже помітили: на зламі 2014 та 2015 років Маттел капітально оновили всі лінійки дитячих ляльок барбі-класу: від найпростіших через “кар’єрних” та “фашіоністок” до спеціальних випусків. Причому оновили так вдало, що я почала наполегливо дивитися в той бік, хоча й граюся в іншій пісочниці.

Отже першим кроком була зміна базового молду – скульпта обличчя – “барбі як такої”. Після чого вона “помолодшала”, позбулася агресивних рис попереднього стандарту (не знаю, як кого, а мене від ігровушок зразка 2005 р – це й був донедавна найпоширеніший молд у цьому сегменті – сироти брали), а ще почала вдягатися не лише у відтінки рожевого та бузкового й знайшла нових друзів. У принципі, в лінійці Фашіоніста й раніше було кілька персонажів. Але зараз їх більше. А головне – від розмаїття нових та оновлених личок очі розбігаються. Щоб я хотіла щонайменш 7-8 ляльок (а це навіть не половина!) з ігрової лінійки? Та зроду такого не було. А хочу. І спробую вполювати когось з найцікавіших собі під ялинку. Але про це згодом. А поки що – дивіться, які вони тепер є.

NB: мені важко судити, як привабливість ляльок оцінюють діти та їхні батьки (мої дівчатка для мене – принципово нереалістичні статуетки “в образі”, але я й збирала донедавна виключно колекційні або лімітовані тематичні релізи), проте з іншими “П” – притомністю й поліетнічністю – в оновленому барб’ячому племені стало набагато краще. Зрозуміло, що Барбі-барбі залишається білявкою із солодким личком. Але нехай – моє серце підкорили інші ляльки (включно і з одною білою білявкою, да – із панкуватою зачіскою).

Під катом – обличчя цих та деяких інших ляльок – це неповні три нові лінії – включно із деякими релізами, які зараховуються в актив наступного року (хоча там буде більше цікавого).

Продовжувати читання “Нові обличчя ігрових Барбі” →