і про ліміти

Комплектом до попереднього.

За антикризовим пакетом уряду я останніми днями спостерігала мало не з попкорном. Ну ж бо злякати нині безробітню, бездепозитну, безмашинну, бездомну безквартирну мене чимось важко. Хіба що акцизами на алкоголь, але ж його доля в родинному бюджеті – не сльози, але близька до того.

Але все ж таки дістали! Знову зменшили ліміти на закордонні посилки – тепер 150 євро. У моєму випадку воно й не трагічно: направду в цей ліміт вкладаються 90 відсотків моїх – навіть суто теоретичних – барбєйських та книжкових забаганок. От тільки одне тонке місце – все нєдосуг було з’ясувати, чи не плюсує митниця ще й сплату за доставку. Бо тоді ой.

Енівей у перекупниць та посередниць, що ганяють товарні партії все подорожчає. А оце бяда-бяда.

і про хоббі

Раз уж робота сама собі влаштувала перерву, спробую тим часом влаштувати маленький атракціон )
Сьогодні після нетривалих направду роздумів відкорегувала профіль.
Про другий пункт я ще розповідатиму докладніше, адже від часів, коли просто вирішила: а чи не спробувати – минуло багато місяців і вісім ляльок ) І зараз це крихітна, але колекція із помітними напрямками. До того ж, не виключено, що я таки стану ділитися якимись відкриттями-теоретичними надбаннями. Мені про то цікаво )

Та стосовно першого пункту. Учора Льошка якраз героїчно запхав у скриньку нашу першу цьогорічну вітальну листівку – їхати їй не те, щоб далеко, але треба встигнути до ближнього Різдва. Сподіваюсь, Укрпошта в Києві навіть цими днями працює… Енівей. Любі друзі, а кому відправити до Нового року листівку, а? Зголошуйтеся, є й симпатичні )))