і про привітних стамбульців

Після двох днів пекельної роботи душа вимагає позитиву.
А позитив – це, зрозуміло, котики.

Власне сабж

93.41 КБ

Колись я думала, що безпритульних або напівпритульних котів багато в самісінькому центрі Львова. Наївна була. То ще небагато )
Від стамбульських котів нам дещо зірвало дах, фотополювали ми на них нещадно, а вполювали десь відсотків 60, не більше з тих, яких встигли побачити )
отже: напад ескапізму або коти першого дня

і про недотоканість котячих хвостів

нещодавно намагалася знайти мікрометражку Макото Сінкая про деякі особливості котячої психології. марно
аж тут нарешті здогадалася подивитися на Ю2бі

так от про що думає lady_100percent, як через неї перечепишся :Р

Істота, що змінила шматочок мого світосприйняття…

Колись вже давненько Мєлкій привіз із села пакуночок… Із пакуночку на світ виповзло жахливе щось, дуже схоже на жертву концтабору. Маленьке страхіття із “виразними” реберцями, невиразного кольору, з хвостиком-олівцем та дикими зеленими очиськами. Якщо за Пратчетом, фермерский кот. Нічого схожого на красенів з реклами.

Наша родина не збиралася тримати вдома котів. Ніколи. Нахабні створіння, що лише псують меблі та лишають калюжі на килимі… Мєлкій отримав по голові. А я побігла до подружки питати, що робити с етім уродцем…

Минуло кілька років. Страшеньке кошеня перетворилося на гарненьку розгодовану кицю, а я вже не уявляю собі, як можна жити без кота в домі…

А ще я зрозуміла, хто на цій планеті ідеальні істоти ))) Отак змінюються погляди


тиць

Террі Пратчетт “Кот без дураков”

Ну дюже рекомендую, тимчасовим “власникам” котів у першу чергу )))

Собі роздрукувала, читала, в голос сміялася, цитувала Мєлкому… Дочитала, забрав Мєлкий, іржав… цитував… Віддали батькам, зараз татусь регоче…

І лише Шніцель_Неголений реагувала спокійно. Але лиш до того моменту, як ми перевірили на ній зміст одного із розділів
під катом докладніше