Через об’єктивні причини давно не поповнювала рубрику “законопрожекти”, але сьогодні вже сил нема терпіти. Усі побігли – і я разом з ними. У порядку денному у нас поданий Андрієм Немировський законопроект №3139 “Про регулювання проституції та діяльності секс-закладів”.

NB: нагадую, що я не юристка; відповідно усе, що буде зазначено нижче, є особистою думкою фізичної особи, що має певні навички читання й дешифрування законопроектів, а також частково володіє властивою цій сфері езоповою мовою.

“Во первых строках” свого огляду мушу зазначити: це несерйозно. Якщо це чарівне нєчто нормально пройде Головне науково-експертне управління, то я – кульбабка. А от як специфічний піар (і є варіанти – проти кого) нічьо, може, добре зайти. Особливо, якщо коми на місця розставити.

Поїхали?

Продовжувати читання “Легалайз проституції: Ідіоти наступають” →

Занесло мене раптом на сайт МИД РФ. А там таке щастя – текст свіженького телеінтерв’ю Лаврова.

Веселого та цікавого там багато. Але найбільше вразив оцей дбайливо заверстаний шмат:

Вопрос: Что касается Вашего сигнала западным коллегам, например, по поводу «Правого сектора», который сегодня в Киеве объявили агентами Кремля, потому что так портить репутацию страны могут только вражеские шпионы. Накануне Ю.Тимошенко косвенно подтвердила реальность разговора, в котором она упоминала о бомбардировках России, уничтожении российского населения и тому подобное. Вы обращаете внимание западных коллег на то, что этот человек собирается баллотироваться на пост президента Украины, и это экстремистские заявления, на которые нельзя закрывать глаза?

С.В.Лавров: Эти заявления, конечно, имеют статус риторики. Это понятно. На пост президента Украины баллотируется не только Ю.Тимошенко, но и такие персонажи как Д.Ярош, О.Тягнибок – член коалиции и глава партии «Свобода». В платформе этой партии до сих пор есть подтверждение принципов декларации конца июня 1941 года, когда подписавшие ее украинцы присягали на верность Гитлеру в его борьбе за новый порядок в Европе. Повторяю, это до сих пор является частью официальной платформы партии «Свободы».

Ну просто ловкость рук и никакого мошенства: ЮВТ – знаний риторик, а от Ярошетягнибок!!!!адінідінідін
Шоп не сумнівалися – там ще декілька абзаців про: а ось “Свобода” жахжахжах, а “Правий сектор” жутьжутьжуть. Не те, щоб мені наших чудових недоправих було за що любити, але ну навіщо отак грубо, га?

Зрозуміло, що абсурдність та подвійні стандарти – норми тутешнього політичного життя.
Але іноді все одне пробиває на гиги навіть у найбанальніших ситуаціях навроді союзу меча и орала хрестика та трусів

“Свобода” про гей-прайд:

Если организаторы акции заявляют, что они проведут акцию при любых обстоятельствах, это означает, что они сознательно идут на нарушение закона. Как партия мы не подавали никаких официальных заявлений. Но я убежден, что много «свободовцев», в том числе народных депутатов, просто наших активистов, будут вместе с нашими киевлянами и просто небезразличными людьми контролировать завтра выполнение решение суда

“Свобода” про… про… про… ну, от наприклад, про пікетування зустрічі Кожари із Лавровим взимку:

Решение апелляционного суда еще раз доказывает, что в Украине судебная система превратилась в фикцию. К сожалению, нарушения законодательства со стороны власти, если и доводят до суда, то они непременно остаются безнаказанными. Зато конституционное право граждан Украины любым законным способом выражать свое отношение к политическим и общественным событиям в стране запрещается
та
В Украине еще действует Конституция, поэтому мы будем поступать согласно тем нормам, которые гарантированы основным Законом. Поэтому в Черновцах 13 января акции протеста состоятся

немає жодної різниці А кому зараз легко.

Іжачок таки вирішив пожувати кактус пояснювальної записки. Йой, вона ще краща, чесно слово!

“Свобода” така “Свобода”

У більшості областей України число смертей перевищує кількість народжуваності майже утричі. За останніх 20 років населення України зменшилося на 5 млн. осіб (з 52 млн. до 47 млн.). Якщо така демографічна динаміка триватиме, то через кількадесят років народ України складатиметься переважно з іммігрантів – вихідців з Азії. (тут і надалі болд мій)
Однією з основних причин таких невтішних демографічних тенденцій є легальність аборту.
Інший жЫр під катом

Про закони та аборти зараз модно – ну й нехай.
Тим паче, що широко разрекламований та спочатку майже прихований проект Журавського виявився набагато менш цікавим, аніж можна було очікувати від автора “про наклеп”. Там був вогонь, а тут – майже всі санкції, що існують у КК на сьогодні, тільки прив’язані до аморфного “незаконне (!) переривання вагітності”. Оскільки визначення незаконності у документі не містилося – то тут, зрозуміло, можна було б пофантазувати. Але навіщо – до Журавського долучилася “Свобода”, ну і цей… як “котят”.

Запам’ятовуємо (я їх ще просто не виділяю серед інших нових надбань) ці прізвища: О.М. Сич, Р.Б. Зелик, Р.Р. Марцінків – усі чоловіки, хто б сумнівався. Вони пішли навіть далі від недолугої версії “Спочатку заборонити, потім розібратися” Шкіля і вирішили невимушено залізти не лише в чужі труси, але ще й у голови.
Чому?

Френдстрічкою навіяло згадку про нещодавно читане:

Бригадный генерал, теперь уже генерал армии, еще больше поразил население, объявив в Сезаре всеобщее голосование по утверждению его в должности губернатора. Он победил легко, без подтасовки, а составить ему конкуренцию пытались одни коммунисты. Они злобно грызлись из-за выбора единого кандидата, и в результате электорат левых распылился между девятью многообещающими фигурами, которые в предвыборных выступлениях исключительно обзывали друг друга лакеями капитализма, ревизионистами, реваншистами, троцкистами и марионетками буржуазии. Большинство населения, не знакомое с технической терминологией левых, проголосовало за единственного кандидата, говорившего понятными словами, – потому бригадный генерал, теперь генерал армии Хернандо Монтес Coca, и победил так легко.

Це з Война и причиндалы дона Эммануэля Луї де Берньєра, і там є ще зліші місця :Р А загалом книжка хоча й дуже специфічна (гротеск він такий), але прикольна.

Мова, земля, наклеп, геї… Скидається на те, що найцікавішим подаруночком від сього парламенту наостанок (ну, як не рахувати специфічні фінансові оборудки) ще може виявитися закон про референдум.
Раз.
Ст. 15, пп. 3,4:

3. Шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може в порядку, який визначений цим Законом, схвалювати нову редакцію Конституції України, вносити зміни до Конституції України, скасовувати, визнати таким, що втрачає чинність чи визнати нечинним закон про внесення змін до Конституції України.

4. Через всеукраїнський референдум за народною ініціативою Український народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може в порядку, який визначений Конституцією України та цим Законом, приймати закони України (вносити до них зміни), крім законів, прийняття яких на референдумі не допускається згідно з Конституцією України, скасовувати закони України, визнавати закони України такими, що втратили чинність чи визнавати нечинними закони України або окремі їх положення.

Два.
Ст. 95, пп. 1, 2 і далі за текстом:

1. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою є остаточними та не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади і є обов’язковими для виконання громадянами України, органами державної влади України, яких воно стосується та до повноважень яких віднесено.

2. Нова редакція Конституції України набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції на всеукраїнському референдумі.

Ну й всьо. Зрозуміло, що між раз і два є купа цікавинок, починаючи із механізмів формування комісій. Але то вже детальки, які лише додають смаку оцій прямезній демократії по-українськи. Одне цікаво: якщо закони чи навіть версії Конституції зможуть чудово собі писати збори громадян із президентським благословенням, то нащо нам оті 450 чуваків…

Але! Без троль-елементів не обійшлося, адже механізм внесення змін до першого, третього та тринадцятого (останнє – окреме ги!) розділів залишається за парламентом та конституційною більшістю. Отакий прівєт усім, що бажають переписати статтю 10.

Смішно, але для мене найсумніше на цих виборах те,
що цього разу ЦВК або не рахує, або просто не вважає за потрібне (і це логічніше) публікувати дані за моїм мажоритарним кандидатом.
Так вже зірки стали, що ним мав бути рядочок “Бюлетені, визнані недійсними”.
Нечесно! Бо справді цікаво було дізнатися, особливо з огляду на позбавлення нас чудової опції “Не підтримую жодного”, яким і довелося вдосконалювати отой рушник.
Бє :Р

(А вся проблема в тому, що в нас типовий занедбаний округ, де головному кандидатові екс-меру Карташову просто не було конкурентів. Обирати нема з кого. Аби проголосувати за Варданяна від єдиної опозиції, треба було мати більш лулзовий настрій (нє, я розумію, нащо олімпійський бронзовий призер з греко-римської в парламенті – але мені не подобається такий парламентаризм). А аби проголосувати за відкомуністичного Пшигоцького, як то зробили не-будемо-тикати-пальцем-хто, – мабуть, досвіду вправлянь у крутінні дуль у кишенях не вистачило…)

Як вже казала у день виборів: щиро-щиро-щиро заздрю цікавим округам. Як ті ж самі київські – ну канхвєткі ж, нє?

Із цим кумедним відеоспостереженням найцікавіше навіть не те, що нічого нормально не видно та й до кутів огляду дуууже великі питання.
Найприкольніше – воно й суто споживацьке завдання не виконує. Дивимося на дільницю: біля столів всьо симпатично, жодних черг, декілька людей стоять-перемовляються.. Мабуть, що з однієї родини. Думаєш: о як класно, можна йти.
Приходиш.

І бачиш натовп в коридорі, крізь який ще треба пробитися, якщо до _твого_ за адресою члена комісії інших претендентів нема.

Цікаво, це випадковість, разова низова ініціатива: Аби картинку не псувати – чи все ж таки система?..

так вже вийшло, що час від часу (і не сказати, що дуже рідко) доводиться мені переглядати стрічку Законопроекти->Зареєстровані за поточний тиждень Верховної нашої Ради. і вже не вперше спадає на думку, що перлами, які там трапляються, треба бува й з людьми ділитися. адже багато чого чудового навіть до першого читання не доживає. а законодавця треба знати… з усіх боків треба знати )

наприклад, сьогодні серфінг приніс чимало цікавенького. між іншим – ідею увести віковий ценз для предентетів на виборні посади. але будь-які рацпропозиції тижня потьмяніли на тлі законопроекту номер 8598 із промовистою назвою Про заборону громадянам України придбавати предмети розкоші за кордоном

пояснювальна записка справді доставляє:

Необхідність прийняття цього законопроекту пов’язана з тим, що в той момент, коли Українська держава нездатна забезпечити виплату пенсій та компенсацій громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень, на оплату комунальних послуг бюджетними установами, дотацій дітям-війни, деякі громадяни України дозволяють собі придбання за межами України предметів розкоші, використовуючи для цього кошти, що були вивезені за межи України шляхом уникнення оподаткування податковими органами України.
блаблабла і нижче:
Заборона придбання за межами України предметів розкоші громадянами України не лише дасть Україні можливість отримати мільярди доларів США, які українськими олігархами вивозяться за межи України, а і дозволить не підвищувати пенсійний вік і податковий тиск на дрібних та середніх підприємців.

ату олігархів! – погодилася я з депутатом-првдошукачем і подумки почала шукати попкорн
і як саме треба рятувати Батьківщину?

ото день-у-день бігаю звичним маршрутом і тихенько собі розмірковую…
цікаво… плакат з серії “Вона працює” – “Знищено газову мафію” – поряд із одним з осередків перебування Інтера…
кумедний збіг
чи тонкий троллінг? :Р