Оця частина отриманих листівок, мабуть, є найцікавішою. Бо саме вона складається із найрізноманітніших та найнесподіваніших варіантів: гламурні картиночки, класичний живопис, архівні фото, схематичні малюнки – тема Reading People багата, а фантазія у людей бурхлива. І навіть в моїх маленькій колекції є справжні скарби.

Першим в колекції був отакий фото-хлоп.

Найдивніший варіант приїхав з Естонії. Ну, молитовник – це також читання, тут не посперечаєшся.

Далі трохи обкладинок, трохи живопису, трохи ЧБ-фото.

Продовжувати читання “Поштівки. Люди, що читають” →

У мене черговий авітамінозний релакс-пост у картинках.

Перебираючи отримані листівки (переважно результат кількарічної участі в Посткросингу, але є й від друзів), я вкотре згадала, які саме картинки люблю найбільше. У списку є старі мости, маленькі звірятка, деякі квітки, дзеркала і тому подібне. Але також є безпрограшне поєднання культурного контексту із кулінарним, пройти повз яке просто нереально. Це поштівки із різними видами чаювання, кожна з яких робить мене щасливою.

На сьогодні маленька колекція містить у собі таке:

• почнемо здалечку – шмат інтер’єра китайського чайного павільйону

• англійську ретро-рекламку

Продовжувати читання “Поштівки. Маленька чайна колекція” →

Останнім часом посткросер у мені ледь животіє. Якось душа не лежить. Та ще й через щоденну зміну курсу щоденно ж міняються тарифи, відповідно комбінування марок зараз – дюже цікаве заняття. І якби ж ще щоденно: минулого тижня писала на гаряче мило Укрпошти: людоньки, як клеїти марки, якщо НБУ корегує курс в обід, а налаштування вашого калькулятора змінюються вранці, забезпечуючи майже добовий розсинхрон? Найкориснішим місцем у відповіді було: перепрошуємо за тимчасові незручності. Вичерпно. Але мені не про те йдеться.

Споглядала вчора отриману з Росії листівку (хороша листівка, нейтральна, бо й посткросинг… має певні проблеми), і в котре зачепилася за адресу. З нею все правильно – але ж вона англійською. З точки зору англомовності проекту – все гаразд. Та якраз росіяни час від часу намагаються ці дані перекласти, аби підписати по-своєму (ага, і половина самодіяльників лажає з прізвищем), а в інтернетиках часто жаліються: чого це юзери із сусідніх країн не додають ще й адресу російською – _трудно что ли, все равно все по-русски понимают!_ І є ще цікавіша, але не така часта претензія: чому посткросери з отих країн не завжди пишуть на своїх листівках до РФ адресу російською (якщо вона надається) або самі не перекладають, як ні. Гхм.

Зараз аргумент “все понимают”, зрозуміло, сяє, як зіронька. АЄОА. Муляло на краю свідомості, що любий багатьом серцям закон про мови місцями не такий няшний, як комусь хотілося. Полізла уточнити. Ну власне:

 

Стаття 25. Мова у сфері поштового зв’язку і телекомунікацій

1. У сфері надання послуг поштового зв’язку і телекомунікацій в Україні вживаються державна мова, регіональні мови або мови меншин.

2. Адреси відправника та одержувача поштових відправлень, телеграм, що пересилаються в межах України, мають виконуватися державною мовою. Текст телеграми може бути написаний будь-якою мовою з використанням літер кирилиці або латинської абетки.

3. Міжнародні поштові відправлення і повідомлення, які передаються через телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються з використанням мов, передбачених міжнародними договорами України.

Пункт перший – сюрприз-сюрприз для багатьох співвітчизників. Пункт другий – вже цікавіший. Особливо якщо зіставити із кабмінівськими правилами надання поштових послуг.

з респектом до сусідських побажань там також не дуже

Хто про що, а я знову про листівки )
Зазвичай не слідкую за датами та строками. Аж тут, ретельно рахуючи марки за новими тарифами, випадково зачепилася за рядочок із своїм хоббі-стажем.

Хм. Який милий збіг :Р

І коли я лишень встигла…

Шоб там не казало колективне в.о. уряду про клятих спекулянтів та інших заворушників, а у нас завершилася кількарічна епоха. НБУ офіційно змінив доларовий курс. Від сьогодні – 8,7. Як буде далі, хто ж його зна – з міжбанком останніми роками він корелював неочевидно.

Але мені не про те ведеться. Зміна офіційного курсу означає автоматичне (калькулятор Укрпошти вже в курсі, перепрошую за натужний каламбур) збільшення міжнародних поштових тарифів.

То майте на увазі. А я, як і інші посткросери, буду думати, як можна наклеїти на листівку 5,22, зважаючи, що годящих для цього марок в природі не існує.

Виявляється у нас навіть у таку погоду носять пошту!
Серед того, що надійшло чи то у п’ятницю, чи то у суботу, я витягла із скриньки отаке листівкове диво з Росії.

Навіть не уявляю собі настрій поштарки…

А, ну й ще про посткросингові радощі: протягом тижня мені випало аж дві листівки із чоторизначними айді – тобто з країн, де витягали адреси (не факт, що відправляли) менше, аніж десять тисяч раз. Мої колекційні надбання (окрім давнішніх Еміратів) – №8075 з Казахстану та – парам! – №1005 з Уругваю. Остання – не лише рідкість, а ще й дуже колоритна. Та й прийшла вчасно – в читанні в мене зараз південний період якраз із ухилом в латиноамериканщину.

Раз уж робота сама собі влаштувала перерву, спробую тим часом влаштувати маленький атракціон )
Сьогодні після нетривалих направду роздумів відкорегувала профіль.
Про другий пункт я ще розповідатиму докладніше, адже від часів, коли просто вирішила: а чи не спробувати – минуло багато місяців і вісім ляльок ) І зараз це крихітна, але колекція із помітними напрямками. До того ж, не виключено, що я таки стану ділитися якимись відкриттями-теоретичними надбаннями. Мені про то цікаво )

Та стосовно першого пункту. Учора Льошка якраз героїчно запхав у скриньку нашу першу цьогорічну вітальну листівку – їхати їй не те, щоб далеко, але треба встигнути до ближнього Різдва. Сподіваюсь, Укрпошта в Києві навіть цими днями працює… Енівей. Любі друзі, а кому відправити до Нового року листівку, а? Зголошуйтеся, є й симпатичні )))