GoodReads Choice Awards 2016. Чарівна двадцятка (та мої нещасливі фаворитки)

Фух, відгриміло, проголосували. Як каже постер, цьогоріч книжки-номінантки зібрали більш як три з половиною мільйони голосів (тихенько помріяла про репрезентативну читацьку премію в Україні, але до GCA теж є питання якраз по лінії репрезентативності). Енівей, місцями результати передбачувані до сліз, але в інших випадках подивитися на них було справді цікаво. Ну і вже можна укладати собі список гостромодного читання на перші місяці 2017 року. А заразом – влаштувати маленький тоталізатор: як гадаєте, що з високорейтингових переможців/номінантів ризикнуть видати українські видавці? Кінга не рахуємо, він уже є.

gda

Номінація “Художня література“: цього року перемогла чергова родинна драма з трилер-елементом за авторством Ліян Моріарті (як її ім’я передає КМ-Букс, що взялися за один з попередніх романів). Truly Madly Guilty я не розглядала, як серйозний варіант на почитати, але чому б і ні. Утім всі мої фаворитки мотиляються в кінці першої десятки. А Girls – роман про дівчат-підлітків в секті Менсон-стайл, що я вірила в їхню перемогу, посіли лише третє місце.

Номінація “Детективи/трилери“: минулорічна сенсація, коли Короля забила, як мамонта “Дівчина у потягу“, не повторилася. На першому місці – “Кінець зміни” Стівена Кінга (треба вже хоча б “Містера Мерседеса” прочитати). До речі, на третій сходинці зупинилася та сама Рут Веа, яку почали видавати в Нашому форматі – а книжка, зрозуміло, інша.

Номінація “Історичні романи“: знову ж таки, без сюрпризів, хоча… Тут читачі ГудРідз вирішили солідаризуватися з National Book Award. Перемогла “Підземна залізниця” Коліна Вайтгеда. Оцю книжку справді хотілося б побачити українською. Між тим, Lilac Girls, до яких я ставилася з обережним оптимізмом, посіли аж друге місце. Круто для дебюту.

Продовжувати читання “GoodReads Choice Awards 2016. Чарівна двадцятка (та мої нещасливі фаворитки)”

Букчелендж та Пулітцер. Чим серце заспокоїться?

Оскільки зима вже, йолкіпалкі, близько, я вирішила всерйоз взятися за замалювання квадратиків. Хотілося б завершити до початку грудня (бо ж ще й #bookchallenge_ua встигла влізти). Ну й виявилось, що частину умов виконати елементарно – хоч записуй кожну другу книжку, але з декількома все дуже непросто. Здається, я вже обрала собі “Banned Book” (мабуть, розпочну читати наступного тижня). А от з книжка, що отримувала Пулітцерівську премію, – це інше діло.

З одного боку, первинний фільтр – лише книжки, написані жінками, спрощує завдання. З іншого – це також суттєво обмежує вибір легко доступних (тобто перекладених з англійської) варіантів, бо ж певну частину найвідоміших текстів я таки читала. А з того, що залишається… Ну, не можу сказати, що поспішаю познайомитися з геть усім. А що саме залишається?

Якщо я правильно порахувала, Пулітцерівку за худло видавали 88 разів (жінкам, нібито, – лише 30 з них). Анотований під мої потреби перелік творів жінок-лавреаток під катом.

Продовжувати читання “Букчелендж та Пулітцер. Чим серце заспокоїться?”