і все ж таки іноді самоосвіта – це зло…

особливо, як пригадати випадок із Пригодами Десперо, про який я якось писала

тільки зараз мені ще веселіше. читаю собі Менсфілд-парк і вперто не можу розслабитися. і чому я не взялася за нього до того, як почитала про постколоніальні студії! а тепер і про свіжість сприйняття особливо не йдеться, й задоволення вже не те – в процесі пошуку прихованого змісту постійно відволікаюся від сюжету (((

от власне і сабж :Р

2 thoughts on “і все ж таки іноді самоосвіта – це зло…

Залишити коментар