Подивилася черговий милий мюзікл… і згадала опитування: найчарівніша не_білявка світового кіно…
кгхм… подумалося, що при всьому моєму захопленні Вів’єн Лі та Одрі Хепберн…
Саме в площині “найчарівніша” Діна Дурбін могла б скласти їм неабияку конкуренцію…
якби ж то про неї більше знали )
До сьогодні я, мабуть, не бачила жодного фільму із лейблом Made in Israel
а тут подивилася “Застиглі дні” (“Yamim Kfuim”), і нічьо так…
Загалом стандартна та не дуже оригінальна історія про дівчину-наркодилера, що раптом почала жити повсякденним буттям свого випадкового знайомого з чату…
Те, се… Тінь, що стає господарем… дежа вю… елементи сюру…
Але симпатично й стильно.
І акторка, Anat Klausner, мені в цій ролі дуже сподобалася
а ще у героїні немає імені, а лише нік – Мяу.. що теж не може мені не імпонувати :Р
Якщо чесно, то я сиджу на імхоклубі
отут – своєрідний сервіс, щось в ньому є… – оцінюєш певну кількість літературних творів, а потім воно, враховуючи жанрові примхи та приблизний рівень читаних творів, має рекомендувати щось близьке.
Так про що я… о! до того, що українськими письменниками там і не тхне, я ставлюся спокійно. Але що цікаво: останніми часами я добряче поначитувалася перекладів українською, і в багатьох випадках цих творів немає в базі російськомовних перекладів.
То, виходить, не в такому вже й загоні наша книжкова індустрія, як про це люблять розповідати? Чи тут знову можна використати аргумент: на “викуп” прав на бестселери грошей нема – доводиться бути оригінальними? :Р
А нічьо так кіно… мабуть, окремими митями стане для мене навіть знаковим…
усе ж складно це – трансформація стосунків ката та жертви у майже побутове садомазо… тіки все ж не побутове…
кохання буває і таким…
а ще декілька років я б відсахнулася від такої думки, а щоб погодитися… нєєє
Чергова порція сімейних фото.
Сабж стосується моєї прабабці. На світлинках їй ще й тридцяти, здається, нема, але пережила вона багацько. Коли у 1930-му родину розкуркулили, вона залишилася тут, бо ж тільки-но народила брата моєї бабусі. І нічого, за кілька місяців поїхала у Сибір сама. З немовлям на руках. Добиралася до Зеленого Клину більш як рік… Ну а там – вдень мити золото, стоячи навколишки у майже крижаній воді, а ввечері тягти на собі господарство…
Навіяно постом Роми про Івана Миколайчука
Давно я не постила фотки із сімейного архіву )
віллькоммен під кат
Подивилися “Рататуй”
Шарман, оце щурятко – портрет мене на кухні )
На жаль, настільки класно готовати я ще не вмію, досвіду не вистачає…. але кулінарний фанатизм наявний )
Отут знайшла перелік “300 фільмів, які варто подивитися”. Списочок специфічний, місцями можна сперечатися, але почитати не зайве )
люблю такі фішки
Послухала Міру. Посиділа, подумала. Пішла слухати Суперсиметрію.
Иииии, рекомендую )
Такий собі розкішний мегапобутовий дибр офісного працівника: чому степлери певної форми, чому прикольно їздити ескалатором, розрахунки амортизації черевиків та їхніх шнурівок…
ніби й фігня, але така стильна )
одне псує – забагато буде :Р
Vaenn's Bookblog 