тіки-но остаточно збагнула, дізналася та перевірила:
те, шо я на пальцях називала: ну цей… ну… найкласичніше танго…
це Кумпарсіта
сидю от – роздивляюся
тіки-но остаточно збагнула, дізналася та перевірила:
те, шо я на пальцях називала: ну цей… ну… найкласичніше танго…
це Кумпарсіта
сидю от – роздивляюся
медитую. два об’єкти: Нерви ланцюга: 25 есеїв про свободу та 100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки (теж 25 авторів)
упорядник збігається, автори – частково (відсотки рахувати мені ліньки)
перелік розбіжностей під катом, якщо цікаво. основні селебрітіз є і там, і там
познайомилися особисто із Українською книгарнею “Смолоскип”
слоган: Твоя нова книгарня – ризикує перетворитися на правду
там не найкращий в місті асортимент, але є багато чого, та ще й з того, що потрібно шукати
ну а ціни… це чистесеньке ги
в ітого: винесли три пакети на двісті з гаком гривень. правда, нічого справді серйозного ще не брали (дехто “Європу.Історію” вже купив, а я на двотомну “Антологію україського міфу” лише облизуюся), але точно повернемося
рекомендую
зі: єдине, чого не розумію, так це нащо alex_dignus купив три числа “Католицького вісника”…
що зараз спідниці надто короткі

Твіггі з
тут багато. і є екстремальніші варіанти, як на ті далекі часи
мене таки вмостили дивитися першу серію першого сезону House M.D.
і мені сподобалося…
по-перше, я дитина, що зростала на ER
по-друге, куди там Клуні до Лорі… ну цей… усе в межах тенденцій переліку моїх улюблених муШШЫн-акторів )
по-третє, харизма героя (мізантропа соціопата наркомана класного лікаря) просто ой…
хоча, мабуть, стикатися із лікарем, що із задоволенням подивиться, наскільки швидкість вмирання корелюється із діагнозом, таке собі задоволення
але з іншого боку, з точки зору людини, яка дуже не любить лікарів – фсьо файно, отак і треба )
такшо, доведеться дивитися серіал, хоч я того і не люблю…
ЗІ: в гелікоптера вихідний :Р
дивна річ… _фотосесію_ на повісили вже кілька днів як… а я ще досі втикаю…
харизматичний все ж був чувак…
а позбавляти японців армії – це вже надто жорстоко було…
після кількамісячної перерви оновлення у lady_100percent
тиждень тому була в ЗП-сіті, тож пофоткала трохи нашвидкоруч нашу красуню…
вона не в найкращій формі, але…
:Р


угумс, ТемноСинійМайжеЧорний….
у нас його видано спільними зусиллями Артхаус Трафік та Музичний Центр
их, симпатичне все ж кіно, як не крути :Р
Зараз будемо через аську ділити із Мєлкім мою відеоколекцію, що зараз все ще тусить вдома…
Здавалося б… лише якихось триста п’ятдесят дисків… та все одне… те Мєлкому залишити, се таткові…
а забрати хочеться усе…
до речі, а де можна масово стягти мейнстрім?
(артхаус, аніме та старе_добре_кіно я у повному складі заберу, _моїм_ воно не потрібно…)
ай донт ноу… як не крути, я, мабуть, піду лише на Gedo senkі. Хоча, є серйозна ймовірність, що плюватися буду…
але то таке…
Так, я все ж таки встигла ))) Зловили аж у “Дружбі”…

Оскільки все вже давно подивилася…
Коротенько…
Останній бій надто епічний. Спростили “родинну історію” – із мачухою та сестричкою було цікавіше )))
Та й шлях до Зірки у Геймана набагато душевніший )
І ярмарка нормального не вистачало….
Але!
Дюже симпатично!
Кеп Шекспір – моя плакалЪ. Ридма ридали, чесно )))
І Септімус класний.
І Пфайффер )))
А молодІж… ну, теж нічого )
Чергова порція сімейних фото.
Сабж стосується моєї прабабці. На світлинках їй ще й тридцяти, здається, нема, але пережила вона багацько. Коли у 1930-му родину розкуркулили, вона залишилася тут, бо ж тільки-но народила брата моєї бабусі. І нічого, за кілька місяців поїхала у Сибір сама. З немовлям на руках. Добиралася до Зеленого Клину більш як рік… Ну а там – вдень мити золото, стоячи навколишки у майже крижаній воді, а ввечері тягти на собі господарство…
Навіяно постом Роми про Івана Миколайчука
Давно я не постила фотки із сімейного архіву )
віллькоммен під кат