RIP

помер Ентоні Мінгелла….

не можу сказати, що його фільми мені ну дуже подобалися, але подивитися їх було варто. в усякому разі The Talented Mr. Ripley – точно

та головне ж не це… шкода…

аби попитатися…

після перегляду чергового кінца _аби_подивтися_
виникло закономірне питання:
а чи є хвільма, де Гектора Елізондо справді багато?..
Бо, як не подивишся, раз – епізод, два – епізод, три – епізод, і досить вам. А дядечко ж симпатичний…

/пішло копирсатися на імдб/

Складне тактичне завдання

Зараз будемо через аську ділити із Мєлкім мою відеоколекцію, що зараз все ще тусить вдома…

Здавалося б… лише якихось триста п’ятдесят дисків… та все одне… те Мєлкому залишити, се таткові…

а забрати хочеться усе…

до речі, а де можна масово стягти мейнстрім?

(артхаус, аніме та старе_добре_кіно я у повному складі заберу, _моїм_ воно не потрібно…)

Подивилася…

Привиди Гойї

Красива та атмосферна ілюстрація до прокляття: а шоп ти жив у добу змін…

их… по-іншому і не скажу…

а, ну хіба що дрібнички…
Форман вже трішечки не той, та все одно Майстер…
а Бардем – дюже харош, треба його врешті Mar adentro подивитися…
а взагалі – я зростала на Фейхтвангері, самі розумієте ставлення до теми :Р

Конкуренція…

Подивилася черговий милий мюзікл… і згадала опитування: найчарівніша не_білявка світового кіно…

кгхм… подумалося, що при всьому моєму захопленні Вів’єн Лі та Одрі Хепберн…

Саме в площині “найчарівніша” Діна Дурбін могла б скласти їм неабияку конкуренцію…

якби ж то про неї більше знали )

Новеньке…

До сьогодні я, мабуть, не бачила жодного фільму із лейблом Made in Israel

а тут подивилася “Застиглі дні” (“Yamim Kfuim”), і нічьо так…

Загалом стандартна та не дуже оригінальна історія про дівчину-наркодилера, що раптом почала жити повсякденним буттям свого випадкового знайомого з чату…
Те, се… Тінь, що стає господарем… дежа вю… елементи сюру…

Але симпатично й стильно.
І акторка, Anat Klausner, мені в цій ролі дуже сподобалася

а ще у героїні немає імені, а лише нік – Мяу.. що теж не може мені не імпонувати :Р

Черговий топ

Отут знайшла перелік “300 фільмів, які варто подивитися”. Списочок специфічний, місцями можна сперечатися, але почитати не зайве )

люблю такі фішки

усі триста назв під катом

Ого!

Це я про основний конкурс Канни-2007.

Звягінцев, Тарантіно, Сокуров, Кім Кі-Дук, Вонг Кар-Вай, Кустуріца, Ван Сент, братчики Коени, Фінчер, Фатіх Акін, Брейя…
Плюс ті, кого не бачила…

повністю і з назвами )

Stupeur et tremblements

Фільм не дивилася, лише книжку читала.

Ну то таке, я втикнула в діаметрально протилежні варіанти сприйняття

Хто не читав/дивився, книжка кіно про дівчину, що в дитинстві жила в Японії, була в захваті від країни, народу, культури, й коли, закінчила універ, влаштувалася працювати у Токіо.

Варіанти відгуків.
від: Фильм про дуру-иностранку, на самом деле, ни черта не сведущую о жизни в Японии и работе в японской компании, об отношении японцев к иностранцам. В фильме это все хорошо показано.

до: еще одно доказательство того, что островное многовековое общинное затворничество приводит к косякам менталитета целой нации. ну, естественно, они это косяком не считают, для них крезанутые – это европейцы 🙂

агов, де серединка…