… кидаю до себе… ну й… раптом кому ще цікаво )

симпатична стаття про творчість Павича

ось

… я була впевнена, що нуднішої літератури за англійську не існує в природі. А міс Джейн Остен для мене (зразку десь так 1998-1999 рр) була втіленням отієї світової нудоти…

нє, на третьому курсі я оцінила Свіфта й Теккерея…

Але зараз… Гортаю сторінки “Чуття і чутливості” й перебуваю в стані перманетного захвату: тітка шикарно змальовує посередності пересічних людей, не наділених яскравою вдачею. Шоп я так писало :Р

via writerwriter

1. “Вернон Господи Литтл”, Д.Б.С. Пьер
2. “Гарри Поттер и Кубок огня”, Дж.К. Роулинг
3. “Улисс”, Джеймс Джойс
4. “Мандолина капитана Корелли”, Луи де Берньер
5. “Атлас облаков”, Дэвид Митчелл
6. “Сатанинские стихи”, Салман Рушди
7. “Алхимик”, Пауло Коэльо
8. “Война и мир”, Лев Толстой
9. “Бог мелочей”, Арундити Рой
10. “Преступление и наказание”, Федор Достоевский

Дивно, читала чьотко половину, причому абсолютно спокійно, а Арундаті Рой ще й величезним задоволенням.

Чи то я зіткнулася з “ліпшою” половиною… чи то в мого терпіння таланти всюдихода…