Через об’єктивні причини давно не поповнювала рубрику “законопрожекти”, але сьогодні вже сил нема терпіти. Усі побігли – і я разом з ними. У порядку денному у нас поданий Андрієм Немировський законопроект №3139 “Про регулювання проституції та діяльності секс-закладів”.

NB: нагадую, що я не юристка; відповідно усе, що буде зазначено нижче, є особистою думкою фізичної особи, що має певні навички читання й дешифрування законопроектів, а також частково володіє властивою цій сфері езоповою мовою.

“Во первых строках” свого огляду мушу зазначити: це несерйозно. Якщо це чарівне нєчто нормально пройде Головне науково-експертне управління, то я – кульбабка. А от як специфічний піар (і є варіанти – проти кого) нічьо, може, добре зайти. Особливо, якщо коми на місця розставити.

Поїхали?

Почнемо з початку. У тексті законопроекту ніфіга не визначені терміни.

Спочатку у статті 2 подається отаке чудове визначення:

послуги інтимного характеру – еротичний, порнографічний показ, демонстрація особою тіла іншій особі на платній основі

Гаразд, запам’ятали: очима дивитися можна, руками чіпати – ні.

Проте не все так просто, адже кількома рядками нижче у нас нізвідки виринає таке:

повія – фізична особа – підприємець, яка надає послуги інтимного характеру, виконує статевій акт з іншою особою на платній основі

Якщо хтось хоче дізнатися, в чому саме полягає статевий акт, – із законопроекту це фіг взнаєш. Хоча, в принципі, з нього ні про що не дізнаєшся, бо загадкові формулювання завадять.

Загалом, після пункту:

проституція – вид підприємницької діяльності метою якого є надання послуг інтимного характеру, вжиття особою дій чи заходів, які роблять її доступною, для виконання статевого акту дій з іншою особою на платній основі;

далі можна було б не читати (хоча про дії та заходи дуже цікаво). Але шановний народний обранець впевнено продовжує демонструвати високий клас:

секс-заклад – юридична особа де повії надають послуги інтимного характеру, виконують статеві акти з іншими особами на платній основі

Секс-заклад – юридична особа де. Так і запишемо.

Про подальше коротко:

• законопроектом для проституток передбачаються соціальні права за КЗпП, усе інше – за Конституцією та стандартним корпусом – нічого іншого.
• на проституток покладається обов’язок слідкувати не лише за своїм здоров’ям, але й дбати “про безпеку і здоров’я особи із якою виконує статевий акт” (шарман!)
• передбачається, що той невизначений “статевий акт” здійснюється “на платній основі за взаємним бажанням” (ок, записали)
• у борделі можна лише клієнтам 18+, їхня особа має бути зідентифікована (а оце вже цікавіше).
• від переліку місць, де не можна розміщувати борделі, я ледь не розплакалася. Це треба цитувати повністю.

Секс-заклади дозволяється розміщувати у будь-яких місцях, за винятком:
безпосередньо в будівлях, в яких розміщено органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування;
у державних наукових установах, закладах охорони здоров’я, установах пошти та зв’язку;
у дошкільних закладах освіти, середніх загальноосвітніх школах та в інших навчальних закладах, а також на територіях, закріплених за ними, у порядку, встановленому законом;
у закладах культури (в тому числі бібліотеках, музеях, театрах, виставкових галереях);
у приміщеннях спеціалізованих дитячих розважальних центрів;
у приміщеннях культових будівель та споруд, а також приміщеннях, які належать релігійним організаціям;
у приміщеннях, що належать до житлового фонду та в жилих будинках;
в об’єктах незавершеного будівництва, кіосках, навісах і пересувних малих архітектурних формах.

Маммамія!

• а керувати всім має Кабмін та спеціальний “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина” (між іншим згадано, що цей жеж заклад має взяти під контроль сферу азартних ігор. Чекаємо на друге відділення балету?)

Всевладна думка “Та фігня якась!” не завадила почитати пояснювальну записку. А от над нею я вже реально плакала від сміху. Нє, в ній є комплект стандартних гарних слів про захист прав неповнолітніх та запобігання трафікінгу (а ще про поповнення бюджету та зменшення рівня безробіття – і я не жартую). Але ж починається усе чисто, як пісня.

Па-рам! Десерт подано.

Із розвитком України, як європейської держави, постає необхідність  правового регулювання у сфері проституції та  діяльності секс-закладів.

Міколо Яновічу, ви? А як же гей-шлюби? Спочатку мали бути гей-шлюби!

Далі у нас там короткий конспект на тему, де й коли в ЄС легалізували проституцію, причому подається інформація не лише в термінах а-ля “будинок розпусти”, але й згодом конспект починає нагадувати еротичну фантазію:

Так, у знаменитому на весь світ “Кварталі червоних ліхтарів” в Амстердамі ви можете спокійно вибрати будь-яку вподобану дівчину і усамітнитися з нею.

Чуваче, ти заздриш чи шо? А, нє, після слів: “комфортні умови для секс-туристів створено і в Греції” – вечір остаточно став дуже не-томним.

У цій країні будинки розпусти працюють абсолютно легально, а вартість послуг трохи нижча, ніж у тій самій Німеччині. Так, ціна повії в недорогому борделі в центрі міста – близько 30 євро. Виклик дівчини додому – від 70 євро.

Шось мені здається, що така поінформованість шановного народного депутата Немировського А.В. дає привід поцікавитися, як саме він використовує свій депутатський фонд. Але далі також є прекрасне:

З огляд на наведене, потребує законодавчого врегулювання сфера проституції та  діяльності секс-закладів в України та вжиття заходів по набуттю Україною членства у міжнародних організаціях органів-регуляторів у сфері проституції та  діяльності секс-закладів й забезпечити фінансування міжнародної діяльності України у цих організаціях.

Еврика! Я пойняла! Шо ж ви раніше не сказали, що шановний слуга народу мріє їздити світом та тестувати тамтешніх повій.

Діксі. Я чесно не знаю, що тут можна обговорювати всерйоз. Нє, ну якщо до сесійної зали дійде – тоді в тому буде сенс. Але, сподіваюся, після першої хвилі бруду воно тихо потоне, як з такими ініціативами часто бува.

PS: як то кажуть – “збережено авторську орфографію та пунктуцію”. Аби дурь кожного – і далі за текстом.