І ще один “сезонний” пост. Моє читання набуває панічного характеру: треба закрити цей челендж, і географічний, і b00kchallenge_ua не образити… А хочеться читати не те, що треба, а щось миле й простеньке: ненапряжне фентезі чи затишні детективи. Та хоч чик-літ, зрештою – не люблю зиму, потребую компенсації! Подивимося, що переможе.

А зараз річний залік має отакий вигляд.

Що додалося у порівнянні із минулим місяцем?

Весела книжка: “Щоденник кота-вбивці” Енн Файн. Власне, дві частини. Не гомерично смішно, але подекуди симпатично. Проте якщо ви співчуваєте кроликам – краще не читати.

Нехудожня книжка: “О, Мексико!” Люсі Невілл – тревелог про життя австралійки в Мехіко (писала отут).

Книжка, видана в рік мого народження: довго шукала, але знайшла. “Ночі в цирку” Анджели Картер – постмодерна фантасмагорія про крилату жінку, проституцію, злам віків, журналістську творчість, сибірськи простори і, так, про цирк (трохи тематичних цитат – отам).

Книжка з кольоровою назвою: і знову рятує Салла Сімукка – “Білий, як сніг“. Фінський янг-адалт-детектив (на ГудРідз у кількох реченнях).

Книжка, написана іншою мовою: десятки їх, та нехай буде “Невдячна чужинка” Ірени Брежної – бо там якраз багато розповідається про те, як важко людям без мови (відгук на ГудРідз)

Книжка авторки, з якою у нас збігаються ініціали: кириличні варіанти мені не трапилися, а латинські… Я урочисто відмовилася від написання імені через Х, тож вийшла Карин Слотер. “Наосліп” – це жорсткий медично-маніячний трилер (також на ГудРідз).

Закинута книжка: “Зачарована” Маргіт Сандему – перша книжка з нескінченної норвезької фентезійної саги (не повірите – також писала лише для ГудРідз).

І ще 10 пунктів попереду. Их.