Книжковий Арсенал цього року буде якимсь дивовижно врожайним, і список покупок готовий придушити мою жабу. Але, аби не заплутатися й не забуте те, що одразу купити не вдасться, продовжую структурувати вішлист.
Неймовірно, але факт – невдовзі після виходу англійською, українською видали… комікс. Жіночого авторства. Про-фем змісту. Скажіть, що й де здохло, щоби можна було аналогічні жертви приносити (маю-маю цю книжечку!).

Сара Андерсен українською! До цієї думки ще треба звикнути!
Я все ще не впевнена, чи воно мені треба, але для пам’яті – модна Рейнбоу Ровелл також буде українською (і цю вже отримала! і навіть про неї написала)

Те ж таки видавництво “Віват” долучилося до активного видання Алексієвич.

Продовження проекту “Наші двадцяті” обіцяє антологію любовного роману. Заманливо все ж таки.

А ще “Темпора” підманює на історичний роман в сетингу улюбленого століття.

Черговий західний підлітковий бестселер від КСД, і чергове “А воно мені точно треба?”. Ну нехай повисить. Може, до фірмової крамниці завітаю й спокушуся. (Таки спокусилася, відгук на книжку можна глянути отут)

Ну і якщо вже мова знову про підлітків, то Старий Лев продовжує стріляти дуже влучно. Збірка про-підліткової прози українських письменниць? Дайте дві! (поки що взяла одну)

Брати чи не брати – ось яке питання. Після четвертої книжки про Енн я взяла самовідвід. Але тут ніби й героїня інша, і тематика… близька.

І якщо вже казати про війну в тилу, то “Наш формат” щиро здивували. Цей роман Крістін Генни, знову ж таки, локально сенсація англомовного ринку історичних мелодрам, що отримала схвальні рецензії. І так на “Солов’я” задивлялася (хоча родинних драм цієї письменниці уникала), але якщо вже й українською переклали… (також уже купила, відгук сумлінно написала)

Оцю розмальовку Олесі Вакуленко вже точно треба брати (і пофіг, що в мене вже три непомальовані лежать).

“Фоліо” нечастий гість в тутешніх вішлистах, аж тут раптом! (фото з фейсбуку Олександра Красовицького).

Ну й на останок. Собі не куплю, але замовлення вже отримала.

Це звучатиме негарно, але: сподіваюся, нічого іншого надзвичайно цікавого до Арсеналу не з’явиться. Бо й так планування бюджету нагадує намагання скласти слово “Вічність” з кубиків П, Д, А та У.
One thought on “Під-Арсенальний вішлист: останні деталі”