Графічна пауза. Східний стімпанк та проблеми ідентичності

Переглядаючи список номінантів/переможців цьогорічної премії Айснера, серед інших знайомих імен та назв побачила такі, що їх в фем-спільнотах згадують. “А кину оком”, – подумала я… і, на щастя, встигла дочитати до тієї миті, коли вже конче треба було спати лягати. Неочікувано захопливий комікс зветься Monstress, а писали-малювали його американка Марджорі Ліу (авторка численних “паранормал-романс” книжок, але також – коміксів для мейджорів, “Марвелів” у першу чергу) та японка Сана Такеда.

29396738

Перший томисько – Awakening – включає в себе шість випусків (сьомий от тільки-тільки виходить, тому поки що про продовження говорити зарано). А те, що у нас уже є – це сюжетно кучерява історія дорослішання надзвичайної дівчинки в несприятливих умовах. Війна між цивілізаціями, шалені сегрегація та дискримінація, рабство, вівісекторські експерименти, біль, жах і підлота. Скидається на сюжет стотищ стандартних підліткових фентезійних саг? Загалом воно так і є. Тільки ще є і комплект “але”.

Перше – це стімпанк (в пам’яті автоматично спливає небагатий арсенал передивленого аніме і, власне, так, там багато спільного в стилістиці та сюжетних штампах). Друге – це орієнтальний стімпанк. Аналог “західного світу” там, схоже, є, але локацій, що їх уже показали, це не торкнулося. Третє – це орієнтальний стімпанк із потужною міфологічно-фольклорною компонентою – власне, на перший план виходить далекосхідна. Четверте – це збіса постмодерновий міфологічний орієнтальний стімпанк. І якщо цитати з класики фентезі та сайфаю я ще якось виловлювала, то можливі відсилання до того ж таки аніме чи популярних корейських-китайських історичних серіалів можу пропускати.Ну й п’яте – це постмодерновий міфологічний орієнтальний стімпанк з виразним присмаком матріархатності. Наскільки це справедливе твердження – поки що сказати складно, але усі особи “при владі”, що трапляються в першому томі, – жінки, пригоди пригоджуються з жінками, та й взагалі серед більш-менш значущих персонажів з іменами у перших випусках чоловіків аж три. Правда, двоє з них – коти. Але в кожного – не по одному хвосту, то, може, це трохи компенсує…

Що ж воно є?

У дивному-дивному світі “підсвіти” людей та нелюдів розділені стіною.

m7

З одного боку – той самий стімпанковий Оксидент із федеративним устроєм, дирижаблями, заводами і стрьомними кривавими культами. Серце Федерації нам не показують, показують прикордонне місто-перехрестя цивілізацій. Мені воно вперто нагадувало Стамбул, але варіанти можливі.

m2

З іншого боку – гори, ліси, степи, де живуть the Arcanics – не зовсім люди, а саме раси, породжені Прадавніми (могутніми чарівними істотами, але не богами – з богами в цього світу особливі стосунки) та людьми. І їхній світ візуально далекосхідний з деякими індоарійськими елементами.

m10

Арканіани бувають різними – зі звірячими хвостами-вухами, люди-циклопи, люди-янголи, залежить від пращура.

m4

Але з головною героїнею – Майкою Напіввовчицею, щось трохи не те. Зовні вона має абсолютно людський вигляд, окрім двох особливостей – у неї немає половини руки (але тут нічого такого, добрі люди-алхіміки завжди готові щось відтяти нелюдам – з того сила велика буде), проте є дивне татуювання на грудях. І провали в пам’яті. І Голод. І дивні сни про померлих богів (а ці вже мають виразно єгипетську естетику).

m8

А ще є питання: що не так з Майкою, як загинула її мати і чи має дівчина стосунок до страшних подій під час нещодавньої війни, коли одна зі сторін (і кожна вважає, що супротивник) скористалася загадковою зброєю масового винищення. Для цього дівчині доведеться знову потрапити в рабство – в інший спосіб арканіанці між люди не потрапити.

m1

Далі буде. Криваві пригоди, політичні інтриги, релігійні прозріння, міжкультурні зіткнення та болісне з’ясовування, що таке людськість проти людяності, і на що може розраховувати істота, яка виявилися надто не-людиною навіть для своєю нелюдської спільноти. Сюжет тут бадьоро-анімешний, світ дуже прикольний, а мальовка – такої краси, що очі ріже. Щоправда, динаміка трохи надто мультяшна. Але загальна стилістика затьмарює все.

Ну і ще трохи картиночок.

Отакі привіти маскультурці.

m5

А це тутешній Корвін (Амбера немає. А от Сутінковий Двір, що привносить несподіваний кельтський мотив – є).

m-9

Ну і як жеж можна без котика?

m3

5 thoughts on “Графічна пауза. Східний стімпанк та проблеми ідентичності

Написати відповідь до vaenn Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s