Цього року ми виїхали на Букфорум завчасно – хотіли ще зустрітися з друзями, що на рік виїжджають з України. І якось уже так одразу повелося, що це став тиждень розслабленого відпочинку і приємних зустрічей, а не інтенсивного фестивалення. І тоді, коли Форум урочисто відкривався, я якраз налагоджувала плідні (для однієї сторони) зв’язки з білками Стрийського парку.

Ні-ні, на Форум ми, звичайно, дійшли: у четвер зробили основні закупи (а потім кожного дня ходили, як на роботу, до стенду НК-Богдан, бо брат видивлявся певну новинку “з диваном”), у п’ятницю-суботу тусили в режимі захід-поїсти-захід-поїсти. Сходили на чергову презентацію коміксових новинок DC+Vertigo (це вже тягне на традицію), на дискусію про екранізації sf&f, на презентації творів Володимира Арєнєва та “Лазаруса” Світлани Тараторіної. NB: хоч на чомусь з Воттсом з усіх нас був лише один агент (не я). Натомість інші після того мимохідь взяли участь в найвеселішому розвіртуаленні останніх років. Потому була няшна камінопаті (брат на них спеціалізується – ото пощастило людині з  хатою), а потім була неділя, коли я вже застудилася і проґавила всі можливі можливості. Зате книжечки лишилися. Осьо my precious. Кухонний Стіл Продакшн представляє!

Якщо хтось питає себе, як оце можна притягти зі Львова, то правильна відповідь: ніяк. Власне, зі мною проїхалися лише дві книжки – одна в рюкзаку  і друга у валізі. З усього цього дещо було куплено/передзамовлено ще перед поїздкою (багатостраждальні – для мене – “Коли русалки по землі ходили” навіть встигли злітати до Будапешта), замовлення від КСД чекало на наше повернення в Києві, а все інше приїхало зі Львова Новою поштою. І все б нічого, але новинки від ВСЛ краще безоглядно не пересилати –  бачте, як корінець “Ляльки” затерся?

Ну, а тепер блииижче.

У Видавництва Старого Лева цьогоріч дуже багато всякого класного під Форум. Але дещо вже куплене, дещо відкладене трішки на потім, а це от дві книжки, без яких я просто не змогла піти… з фірмової крамниці. Букс – наш друг, товариш і брат, люблю видавничі програми лояльності. “Ляльку” ще толком не розгортала, а от у “Спостерігаючи за англійцями” уважно прочитала зміст – і це вже на рівні концепції настільки прекрасно, що ой!

Відділ з готикою, і обидві книжки з розділу “Ого, я про таке мріяла”. Один з найстильніших текстів Желязни та урбан-фентезі про Київ напередодні Першої світової – це маст-гев.

А ще з “Лазарусом” мене нарешті осяяло: це ж можна (і треба) іноді підписувати книжки не для себе, а для блогу. Він-бо на це вже давно заслуговує!

Дві новинки від КСД. Перша з умовного підрозділу “Уже зачекалися!”. Друга – “Вау, не чекали!”.

І ще одна книжка, на яку вже більше року чекала – збірка вбоквелів до циклу про Енн.

Навколов’єтнамське читання цього року мене вполювало остаточно. Пулітцерівський лавреат  та відома британська романістка.

Підліткова секція – тематична антологія оповідань (яке щастя, що у нас таки роблять тематичні антології!) та одна з найкрасивіших книжок цього року.

Ще пачечка нонфікшену (нонфікшена взагалі цього року нетипово багато серед купленого): побутова історія, мемуари бойової льотчиці, ті самі “Русалки“.

Книжка для спільного читання із ТеперУжеМагістромМогилянки (чоловік – історик, а я просто подорожні нотатки люблю).

І єдина книжка серед купленого, про існування якої я до цього Форуму не знала, а не купити її було просто злочинно. Коротка проза Дебори Фоґель.

Уфф. Кожного року я думаю: “Та, божечки, пару книжок куплю та й по всьому”. І кожного року маю отаке. Але це ж скромно, правда? Крихітні такі закупочки?