Кінець року на порозі, деякі підсумки вже можна фіксувати. Наприклад, я дуже сумніваюся, що щось зміниться в моїй географії читання.

До мега-мети – прочитати тексти більш як з 50 країн – дострибнути не вдалося. Людський фактор винен: під кінець року простіше не читати взагалі, аніж читати те, що корисне для челенджів. Енівей, це був хороший рік, і наступні гіршими не будуть, бо я таки прокачала навички пошуку книжок із порівняно екзотичних країн. А оскільки моя версія #bookchallenge_ua включає в себе пункт про неєвропейські та непівнічноамериканські книжки – цяя доля й не омине.

Ще додам, що використати всі запаси росту цьогоріч не вдалося. Провисли Латинська Америка та Африка, було що робити в Азії, СНД та (переважно) Балканській Європі. А також зазначу, що на цій мапі мала б бути позначена Кенія. Проте у Ґрейс Оґот я прочитала лише одне оповідання, та ще й російською (окремішні короткі тексти вношу в статистику лише коли вони _окремо значущі_ та/або прочитані англійською).

Отакі справи, малята.

 

Продовжувати читання “Географія читання-2015. Мапа” →

Час минає, а мапа майже не змінюється – це можна поставити девізом мого читання в останні місяці. Літо вийшло дивне, читалося небагато, а серед того, що прочиталося, переважало приємно-розважальне, а не корисне для загальної ерудиції чи подолання челенджів.

А результат (у порівнянні із попереднім) виглядає отак.

Грейт шейм. Лише +5 країн, повний провал за південно-американським напрямком, катастрофічно недопрацьована Європа, та й з Африкою й Азією все гірше, аніж могло б бути. А на виправлення ситуації залишається лише 3 місяці. Хм.

Що ж з’явилося?

Продовжувати читання “Географія читання. Третій квартал” →

Минуло ще три місяці, і полку країн прибуло. Хоча менше, ніж могло б – якось мало читала останнім часом. З іншого боку – от цього разу я вже впритул наблизилася до вичерпання очевидних варіантів. Челендж загострюється. Тож, маємо минулоразову мапу +10

 Оновлення це:

Австрія: найпростіший варіант з можливих – Цвейг

Алжир: також без витребеньок – Ассія Джебар Продовжувати читання “Географія читання. Другий квартал” →

Ще один сеанс статистичної магії – я вирішила раз на три місяці робити такі цікаві картинки за мотивами своїх стандартних “географічно-читацьких” діаграм. Тим більше, цього року я пообіцяла собі уважніше ставитися до розмаїття. Нє, на справжні подвиги: прочитати хоча б одну книжку з кожної країни світу – я не зазіхаю. Більше того, мій домашній проект – просто сльози порівняно із тим, що для Фем-букс робить шановна Freya_Victoria (ага, всі країни, але ще й з тих країн враховуються лише _письменниці_). У моєму випадку це просто маленький персональний челлендж: кожного року я прочитую авторів з 23-27 країн. От і стало цікаво: чи можна підняти цей показник хоча б до 50, не дуже напружуючись із пошуком екзотики (тобто читаючи приблизно те, на що й так звертала б увагу).

my readlist has been to: Australia, Belgium, Bulgaria, Canada, Czech Republic, Finland, France, Germany, Greece, Ireland, Italy, Malaysia, Morocco, Norway, Poland, Russia, South Africa, South Korea, Sweden, Trinidad and Tobago, Ukraine, United Kingdom, United States. Get your own travel map from Matador Network.

Поки що політ нормальний – уже двадцять три країни. Серед них є кілька принципово нових – Корея (як не рахувати казок, читаних в дитинстві), Марокко, Тринідад і Тобаго. Тонкощі лише в тому, що звичний “запас” майже скінчився – ще прочитати щось іспанське, японське, китайське, турецьке, данське, щось балканське, швейцарське, австрійське та щось із “найлітертурніших” латиноамериканських країн – і упс, далі доведеться якось викручуватися. Але то нічого – щоб оце я вигадала собі проблему й не змогла її героїчно вирішити? Пхе!

ЗІ: у стандартному змаганні наразі Штати із мінімальним відривом (9 книжок проти 8) випереджують ЮКей :Р

Наш стрьомний, проблемний, страшний, але в чомусь – все ж дуже крутий – 2014-й пішов в історію. Разом з читаними в ньому книжками. Попри одні обставини та завдяки іншим з точки зору читання для мене він був найпліднішим за останні багато-багато років.

І коли я ставила собі на ГудРідз челендж – я не думала, що зможу її здолати. Але:

Я це зробила (там насправді 201 пункт – але “ну так вийшло”)

(тут треба зауважити, що “книжка” в моєму розумінні – штука дивна. У переліку кілька окремих крихітних оповідань, кілька п’єс та поем, кілька солідних збірок оповідань чи повістей, порахованих разом, і багато романів – включаючи цеглиняки від 600 до 1000 з гаком сторінок. Тому в середньому “крок вліво” я читерством не вважала :Р)

А взагалі, шо класне в багаточитанні – так це відсутність обмежень. На відміну від деяких знайомих я не маю гострої необхідності фільтрувати потік читаного від соусом “Якщо я читатиму фігню, то не встигну прочитати щось справді класне”. Фігню я також читаю ) Також трапляються й непогані книжки, які просто не подобаються – теж не трагедія. Але, дивлячись на статистику, – все не так вже й драматично.

Ну й мої традиційні діаграмки – під катом.

Продовжувати читання “Мій читацький 2014-й: Картинки та статистика” →

Я, звісно, до ЖЖ не пишу… Але не настільки “не пишу”, аби забути про улюблені підрахунки.
Отже мій читацький 2013-й був дивним рочком. Читалося, як завжди, – носило між жанрами, одвічна боротьба ЮК проти ЮС, темпи – приблизно такі ж самі. Загалом: 182 книжки – минулого року було лиш трішки більше.
Ну і як годиться – слайди!
тиць

Традиційне псто )
Це був насичений і справді класний рік читання. Хоча у кількісному сенсі я так і не взяла черговий _моральний_ бар’єр, було прикольно )

Отже
та-дам!

як я вже казала, цього року мені чомусь читалося із умовним олівцем напоготові. загалом робити списки та рахувати патички я люблю з малого дитинства, але ж не завжди є час, натхнення та сенс. а тут мені було цікаво створити, так би мовити, власний річний читацький портрет.

статистична увага торкнулася декількох моментів: а) наскільки традиційним є коло читання з точки зору “Читаємо нове чи перевіренних авторів”; б) кого читалося більше – письменників чоловіків або жінок; в) традиційна цікава мені книжкова географія – отут була репетиція

єдине, варто зазначити, що цього року експеримент не можна назвати абсолютно чистим, бо я читала книжки не лише на власний розсуд, а й у межах флешмобу. то було лише 27 книжок, але деякі показники воно мені помітно скорегувало.

отже. у 2011-му часу для читання було багато, фільмів я дивилася менше, аніж звичайно, тому знову вдалося побити рекорд останніх часів. проте чергову історичну планку взяти так і не вийшло. мабуть, бо не мала того на меті )

усі розрахунки спираються на кількість прочитаних книжок (під книжками розуміємо твори формату від помітної повістини і далі – оповідання рахувалися збірками та антологіями), що дорівнює 189 “одиницям”
і що там з ними?

десь рік тому, пам’ятаю, я несподівано для себе звернула увагу на те, якої “національності” є читані мною книжки. тоді ще, пригадує, Велика Британія шалено переконливо перемагал у змаганні.
відтоді я стала придивлятися до цього моменту, і коли писала оті свої щомісячні читацькі щоденники, які закинула – теж обов’язково вказувала.

щоденнички, на жаль, пішли у небуття, але звичка залишилася. тільки такі статистичні дані з початку року я собі фіксую в декілької файликах на харді.

аж тут чогось закортіло наочності. найнаочніша для мене наочнішість бже багацько років – це діаграми. спочатку думала зробити, як завжди – в Екселі. аж потім вирішила спробувати щось більш підходяще для інету.

ото й на кольорову картинку подивилася, і декілька онлайн сервісів помацала
результати?