Мене нещодавно питали, чи замовляю я книжки напряму у видавництв, і як там із сервісом. Звісно, що замовляю, мені на пошту сходити простіше, аніж мониторити книгарні, а от сервіс… сервіс буває різним. І якраз зараз маю купку прикладів, які показують, де в цій сфері можна й треба шукати підводні камені.

Самій трохи дивно, але факт: цього року я дарую майже виключно книжки (так, це був спойлер). Підтримала відчизняного виробника на доволі солідні гроші, але без пригод не обійшлося.

Номінація “Швидко, чітко, а це шо таке?” йде в руки однієї з інет-книгарень, афільованих із Абабагаламагою (видавництво на сайті підкреслює, що торгує не власноруч, а то все лише партнери).

Оформлення замовлення відбувається просто. Купити можна з післяплатою, деталі та адресу уточнюють телефоном, відправляють швидко.

Сюрприз номер 1 – посилка йшла зі Львова (сама винна, могла б і уточнити). Сюрприз номер два – доплата за поштові послуги. Півкілограмова посилка, загорнута в папір, обійшлася в 25 грн. Воно ніби й небагато, але проблема в тому, що я добре знаю тарифи. Ну, просто для наочності: днями відправляла двокілограмову бандерольку за неповні 22 гривні – і майже сім з них пішло на конверт з бульбашками.

Далі:

Перемогу в номінації “Убийте мене, аби не страждала… Хоча нє, зачекайте!” здобуває інет-книгарня Києво-Могилянської Академії. Сам сайт у них в межах норми. Проблеми там із системою оплати. Еквайринг? Ні, не чули. Вручну формують рахунок-фактуру – і надійшов він лише наступного дня.

Теоретично можна було в похімічити із інет-банкінгом, але система капризувала, даних багато, підтвердження може бути проблемним. І я чесно скористалася рекомендацією піти “на пошту чи в банк”. На пошті страшенні натовпи поспішали сплатити комуналку до 20 числа. На здоров’ячка, де тут найближче відділення хоч когось? Годину ганяла в черзі маджонги, ледь встигла до обідньої перерви, прийшла додому зла, як чорт… І, передбачаючи можливі затримки на інших етапах, попитала, як швидко проходять транзакції й коли тоді відправляють замовлення. Казали, що гроші мають побачити протягом дня, а відправити наступного. А на ділі трек мені надіслали вечором того ж дня, дійшло все швидко, витрати за доставку – в межах тарифної норми. Тобто все, окрім другої стадії, чудово, але… Нє, якщо щось ще замовлятиму, нозями поїду книжки забирати. Чим не привід зайвий раз Подол відвідати?

Ну, а в номінації “Не дуже нав’язливий сервіс” уже вкотре перемагає власна книгарня Видавництва Старого Лева.

Плюси: нормальний сайт, нормальний Власний кабінет, програма лояльності та безкоштовна доставка (принаймні, Укрпоштою). Плюсо-мінуси: оплата на картку фізика (і вгадайте з однієї спроби, який там банк) – просто, але… /пошепки/ ек-вай-ринг, ек-вай-ринг… Ну хоча б Лікпей! Він також… вгадайте якого банка.

Мінуси: некваплива відправка (через дві доби після оплати, хоча обіцяють “завтра-завтра”. Ну добре, може, то все передсвятковий сезон й равликовий поштовий сервіс, хоча таке вже не вперше). І якісь дивовижі із треками. Нє, вони прописуються у тому-таки Власному кабінеті – але приблизно в той момент, коли посилка вже майже на порозі відділення. Тобто, формально все правильно, а насправді – ніколи напевно не знаєш, коли вона поїхала зі Львова і зайшла в Київ. Так, це також не вперше. Тож в цілому – все дуже красиво й мило, але краще завчасно розслабитися й отримувати споглядацьке задоволення.

Якось так. Суто статистично найчастіше цього року я замовляла у Старого Лева – це доволі зручно, та й оновлення у них часті. Але в масштабах року пальму “Найфрендлі-сервісу” віддам все ж таки видавництву Урбіно. А оскар “Всьо чьотко” має отримати книгарня видавництва “Книги ХХІ” – чітко, швидко, недорого, післяплата. А що мою адресу були недописали – то з ким не бува…