Український книжковий ринок цьогоріч так “животіє”, що в голові паморочиться. Наївна я гадала, що найбільшою проблемою було дотягти торби з Арсеналу. А тут під Форум стільки всього обіцяють, що як заганяти все в один пост – він вийде непристойно і незручно довгим. Тому вирішила зараз викласти одну частину (на додачу до попередньої версії середини літа) і сподіватися, що за неповний місяць на ще один списочок назбирається.

Почну із тих новинок від Видавництва Старого Лева, що не встигли потрапити у липневий випуск (тим паче, що кільком з тих книжок я вже бурхливо раділа у Фейсбучику).

Найочікуваніша для мене перекладна новинка – це історична Елізабет Ґілберт. З якого боку не подивися – ідеально моя тема: дев’ятнадцяте (значною мірою) століття, жінка-вчена – чого ще треба для читацького щастя? (Щастя є, пост про цю книжку – також)

Дивовижа, але для риторичних питань іноді знаходяться відповіді. Для повного щастя ще потрібна нова книжка Тані Малярчук! (І це купила)

Дитяча книжечка від Сильвії Плат – звучить трохи моторошно, але дуже цікаво. Ще й ілюстрації там чудові, мабуть, треба брати.

Польське підліткове про дівчинку з родини чарівниць також звучить доволі привабливо (маю книжку).

А українське гірське – дуже таємничо: з анотації не зрозуміло, про що воно, але роздивитися хочеться (маю книжку).

Карпати і гуцули, схоже, претендує на тему сезону разом із книжками про літо. Отаке, наприклад, готують КМ-букс. Обіцяють магію. Загортайте (маю книжку).

І продовження країнознавчої серії в них виходить симпатичне. Юлю Смаль точно купуватиму (власне, вже), але і в інших книжок хороші шанси.

    

КСД атакує, стрімко та еффектно. Серед вже анонсованої половини новинок купа цікавезного перекладеного. З них сюди треба вписати:

• ура! Патриція Гайсміт (цікаво, хто-небудь ризикне видасти “Ціну солі” – першооснову для “Керол”?)! (Уже маю)

• не знаю. чи ура, колись починала та не пішло, але всілякі списки вартісної фантастики будуть вдячні. Одрі Ніффенеггер українською – це трохи несподівано (і величезна подяка, що не кінообкладинка) (також є)

• от не знаю, чи справді читатиму Ґеррітсен (не мій тип трилерів, я м’ясо не тойво), але намір схвальний.

• ну й зрештою довгоочікувана Елена Ферранте – це просто дуже-дуже круто.

Ну а з неперекладеного я вкотре форсуватиму коронаційну річку. Бо в цьому випадку ідеться про складну й малопроговорену тему Голокосту.

Ну і трохи філологічного нонфікшену ніколи не завадить

До речі про нонфікшен! Комора підготувала мою головну нехудожню мрію! Доведеться вчитися читати чужі листи, маю з цим проблеми (дякувати видавництву, і цей томисько вже маю).

Але в цієї книжки теж надійні акції (І цю маю)

З Нашим форматом взагалі щось сталося – в жодному моєму вішлисті стільки їхніх книжок водночас не було.

По-перше, вони взялися за Енн Тайлер (вона є, вважай, живим класиком американської літератури масштабу Енні Пру та Донни Тартт, тільки з огляду на те, що пише переважно про флуктуації родинного життя, куди як менш відома в наших світах). (“Мереживо” також придбане та отримало свій відгук)

По-друге, перехопили україномовні права на Лорен Ґрофф (російською вона відійшла до КСД, то, схоже, там могла бути бійка). Маю книжку.

Ну й документально-пригодницьке – це також зер ґут.

Що там іще? Рідна мова несподівано переклала Каттон, яку я встигла прочитати російською навіть не півроку тому (відгук можна почитати тут).

Стоп! Час призупинитися. Ще тільки про дві українські книжки.

Прімо – Віват готує цікаву збірку, де жіночого авторства 2/5 оповідань. “Невимушеність” трохи лякає, бо, здається, уявляю, що саме за неї вважається, але любов до концептуальних антологій невмируща (і отримала в подарунок, і прочитала також).

Секундо – також не можу оминути новинку ще незнайомої для мене молодої письменниці. Тим більше є там прикольний акцент.

Отепер точно все. Чекатиму десь так до 10 вересня. Усе ще не знаю, чи судилося цього року доїхати до Форуму, то, можливо, дещо почну купувати заздалегідь. А ви плануєте бути у Львові у момент істини? 🙂

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти