Чомусь звістка про те, що Книжковий арсенал цьогоріч буде травневим, створила хибне враження в одній конкретній голові: я вирішила, що до середини весни з визбируванням пунктів до вішлистів можна почекати. Але реальність виявилася не настільки жорстокою – окрім шалено прекрасних анонсів українські видавці вже встигли порадувати деякими новинками та ось-ось-новинками. І я навіть встигла дещо з них бігцем купити. Тому краще вже зробити кілька випусків та розпланувати все гарненько, аніж потім тинятися Арсеналом з кілометровим списком майже незнайомих книжок.

Помітну частину першого вішлисту 2017-го року забронювала ддля себе дитячо-підліткова література – включно з класикою. Наприкінці 2016-го Знання видрукувало Джин Вебстер. І це знову “Фух, добре, що не встигла прочитати англійською!”. “Довгоногий дядечко” має трішки моторошну анотацію, але, кажуть, головне в цій книжці не спірної етичності любовна лінія, а опис дівочого життя (гарна все ж таки книжка – відгук отут).

А ще вони анонсували Едіт Несбіт, але поки “Діти залізниці” доїдуть до крамниць, порадію за інший анонс тієї ж чудової британської казкарки. НК-Богдан обіцяють “Фенікс і килим” – продовження пригод п’ятірки сестер-братів з “П’ятеро дітей та ельф“.

Ну, і близько не аж така класика, але книжка дуже й дуже відома. Школа взялася за Керстін Ґір і “Рубінову книгу” – перший том романтичної підліткової саги про переміщення у часі – вже, здається, можна купити (і купила).

А ще не можу оминути увагою чергову повість Анджели Нанетті. Дякую, ВСЛ, з виданнями італійської дитячої літератури у нас негусто (уже маю книжку).

А що з не-дитячого?

Та трохи є.

Книги-21 серед гарячих новинок має книжку, анотація до якої звучить украй актуально – війна, волонтери, гаряче кохання під загрозою… але в романі йдеться про події часів Великої війни. Подібних текстів мені не вистачає – про Першу світову на українському матеріалі (книжка вже у мене).

Є у віш-портфелі і книжка про Другу світову війну та її наслідки для кількох життів. Фабула знайомить із потенційно цікавою американською дебютанткою.

Але не самими дебютантками. /дожила mod on/ Очам своїм не вірю, хтось таки видає українською Еліс Гофман! До того ж, почали з роману, який ще не вийшов російською (ну і я його таки не встигла прочитати). І хоча гіпотетичним must-read’ом у мене залишаються The Dovekeepers про античну Іудею, The Marriage of Opposites – роман про складне сімейне життя однієї креолки – також хороший варіант (уже маю книжку).

І щоб вдруге не вставати, ще серед їхніх новинок є симпатичний на перший погляд роман виховання, в анотації до якого є чарівні слова “саркастичний” та “фантастичний”.

Тим часом КСД знову робить мені нерви – видає книжки, на які я палко чекаю, але чомусь російською. Цього разу жертвою маркетингу є класика-класика – “Дружини та доньки“, роман який так і не встигла дописати Елізабет Гаскел (уже маю книжку).

Сказала прочитала “А”, треба братися і до “Б” – тобто продовження “До зустрічі з тобою“. А оскільки я старанно, проте ще не дуже успішно мінімізую читання американських книжок, шанси англійських романтичних бестселерів стрімко зростають (уже маю книжку).

А тут зацікавила співавторська книжка – анотація, ніби до стандартних західних містичних трилерів, але дія відбувається в Україні. А раптом вийде добре?

І останнім пунктом цього разу йтиме нонфікшн-бестселер від Нашого Формату. Я багато чула про Quiet та Quiet Power Сьюзен Кейн, але ставилася до них доволі скептично: ну-ну, навчіть мене жити! Але якщо вже українською переклали, то, може, й варто кинути оком (і ця книжка вже є – про неї ондечки).

Зберегти

Зберегти