Після великих книжкових закупів у мене зазвичай наступає період затишшя. Ні, не від ситості, мабуть, до насправді докори сумління не дозволяють гостро хотіти _іще!_. Якийсь час дозволяють. Бо, коли сьогодні я нервово кинулася замовляти новинку, репетуючи: “Аааа, поки передзамовлення!” –  то зрозуміла, що уже час укладати новий вішлист. Такий собі… проміжковий.

Проміжковий не означає, що скромний та короткий, адже анонсів уже нападало, що дайбогине гаманець відповідного розміру. Частиною (значною) цих анонсів я вже ділилася у ФБ, але в одному місці дивитися завше зручніше.

Головний анонс цього літа – це (ну хто б сумнівавсі) Кейт Аткінсон, що її пообіцяв Наш Формат. Кейт Аткінсон! Я ж про неї тільки нещодавно публічно мріяла – і от маємо. Ну, майже (Маємо вже точно – он і мій відгук вже є).

А от Видавництво Старого Лева взялося реалізовувати анонси, що ними ще на початку 2016 дражнилося. Я вже тоді почала нервово підстрибувати, бо ж ішлося про Сильвію Плат, Арундаті Рой… І Еліс Манро (також є).

З Лев’ячими книжками то, звісно, не все.

Ще є потенційно цікавий роман типу “Історія людей через історію Дому” (а оповідач песик – то вже контрольний).

А також шмат культурологічної урбаністики (“урбаністика” у нас в домі останнім часом – улюблена солодка лайка).

Ну і чергове ранньо-підліткове та літнє. Я, ніби, зареклася, але обкладинка… літечко… спокуса…

КМ-Букс атакує на кількох фронтах. Перший – трилерний.

Другий – сімейно-драматичний.

Третій – трилерно-сімейно-драматичний (і цю книжку маю).

Далі – фентезійний.

І трохи неочікувано – преміально-дитячий.

КСД штурмує класику – і цю “Ребекку” кортить купити вже заради обкладинки.

А от сучасні сюрпризи у них справді неочікувані. От де, де ви були минулого літа, коли я ревно читала історичні романи – включно з тією ж таки Еліф Шафак? (Писала про цю книжку тут)

НК-Богдан видає одну з найулюбленіших книжок мого дитинства.

Віват має в програмі романтичний бестселер (я в роздумах – це ідеальна книжка для #YakabooBingoSummer, але раптом – аж надто романтичний та надто бестселер?).

Школа друкує польський янґ-адалт.

Та продовження німецького романтичного фентезійного… янґ-адалту, так (купила!).

До речі, про ян-адалт – у Тези є дещо українське і несподівано проблемне – про дітей-безхатьків.

А ще… А ще, здається, я змушена зупинити себе вольовим рішенням. Завеликий якийсь вішлист вийшов, треба буде й на потім лишитися. А якщо у нас _таке_ на початку липня – що ж буде під Форум?