Сезон “Кінець минулого року та початок оцього” у мене вийшов аж на диво малокнижковим. Майже не купую, майже не дарують – сумно, але корисно, бо старі запаси зменшуватися чомусь не схильні. Але від попереднього списку бажань минули майже два місяці, за цей час трохи назбиралося цікавих новинок та анонсів, а ще в мене почали питати: “А чого в тебе ще нема?”. Ну от… чогось такого, наприклад.

Наприклад, у мене немає улюбленого роману Марґарет Етвуд українською. А він уже є, дякувати КСД.

І жодного роману Алі Сміт нема (а один з них скоро з’явиться – дякувати Фабулі – і в мене він вже є).

І отакої Вірджинії Вулф нема (а тут вже подякуємо Знанню). Подякувала і купила.

І ще, і ще…

І ще хочеться подивитися як буде звучати українською один з найстрашніших романів, серед всього, що я читала. Арундаті Рой виходить українською! Ура, ВСЛ анонсувало нам цю книжку ще рік тому, і от майже дочекалися.

А як вже згадувати страшні книжки, то хочеться трохи трилерів (Віват, схоже, на них вже майже спеціалізується, але не лише він).

 

 

 

Хочеться продовжити читати Аґату Крісті (продовжила).

Хочеться нонфікшен про повсякденне життя у Чернівцях.

Щось про бібліотекарок? Можна і захотіти, якщо знайти, де книжки Твердині купують.

Також, здається, хочу другий роман Марини Смагіної, хоча “Волковиці” мені зайшли зі скреготінням.

І дорослу книжку про дитинство – мабуть, теж, хоча опис там аж надто загадковий (книжку маю, відгук – от)

А от Рідна мова зібрала в один том ті два романи Саган, які колись не викликали у мене ідіосинкразію. Можна навіть спробувати перечитати. Сподіваюся, що можна.

Хочеться збірку польських модерністок – це один з найцікавіших проектів антологій серед усього, що обіцяли останнім часом (уже маю).

Хочеться, дуже хочеться дитячу книжку Тані Малярчук – ілюстрована постапокаліптика про світ, де вже нема людей? Мені таке дуже треба! (Маю, прочитала, написала відгук.)

Ну і закрити тему і дочитати трилогію теж кортить, нехай навіть “Сапфірова книга” була очевидно слабшою за “Рубінову” (теж уже є).

Приблизно отак. Ну, здрастуй, весно, приходь до нас швидше!