Кілька років тому мені наснилося, що я лялька. Звичайна порцелянова лялька, лежу собі в коробці у гніздечку з білого паперу, хочу повернути голову, щоби озирнутися, але рухати можу лише погляд, та й той – трішечки, в межах можливостей лялькових очей. У рейтингу найстрашніших нічних жахіть оце от – на почесному другому місці.

А книжки про “людей перетворили на ляльок” були guilty pleasure і до сновиддя, і до того, як я почала колекціонувати барбі – мабуть, десь з того моменту, коли вперше зустрілася з цим мотивам в Абрахама Мерріта (тобто давно діло було, дуже давно). Ну, і відтоді час від часу хочеться чогось прицільно отакого. А як хочеться, то можна і пошукати.

“Broken Dolls” – це якраз воно. Про занедбане горище, дивного Професора та крихітну танцівницю (хто одразу спитав “Андерсен?”) Еллу, яка живе цілком щасливим ляльковим життям, витанцьовуючи балетні вправи та переглядаючи мюзикли, і не дуже переймається тим, що колись була людиною. Але на горищі з’являється нова лялька – суїцидальна готка Лайза – і вона значно краще пам’ятає своє живе життя. А ще – хоче негайно дізнатися, що це з ними зробили і як можна все виправити.

Молода австралійська письменниця Тайролін Паксті написала доволі типовий за схемою підлітковий долл-трилер, але з нетипової перспективи. Страшкувата атмосфера, божевіль дивний вчений, жаске, але непроговорене перетворення, моторошне теперішнє і непередбачуване майбутнє, дружба з “людською” дівчинкою та складні стосунки з іншими ляльками – у “Зламаних ляльках” є практично всі елементи, що їх можна нафантазувати собі у такому контексті. А їм ще й драматизм викрутили на повну. Знаєте, сімейні трагедії, невиліковні хвороби, божевілля – усе, як у дорослих! Але є одне але, і це але – фігура Елли.

Неймовірно, але факт – маємо цілком типову Сучасну Підліткову Книжку (тм), де головна героїня не є відчайдушною бунтівницею. От взагалі ні разу! Еллу не можна назвати неймовірно щасливою люди істотою, але її цілком влаштовує власне життя, вона сумирно дотримується встановлених професором правил і аналізувати навколишні дивні обставини починає лише тоді, коли новостворена лялька Лайза або _жива_ подружка Геббі ставлять незручні питання руба. Причому Геббі залишається в межах образу “Мила Маленька Дівчинка” А от допитлива Лайза, якій більше за всіх треба і яка не гребує малоконвенційними методами (в асортименті: маніпуляції, пряме залякування, переслідування, насилля) швидко перетворюється на головну антагоністку – всупереч базовій схемі (за нею ця роль має належати, природно, Професорові) – і стає чи не найцікавішою героїнею твору.

В умовах, коли з усіх боків чатує Страшне Незвідане, Еллі простіше сховатися в мушельку рідної скрині і зайвий раз не помножувати клопіт, але сюжет їй такої можливості не дає. Тому попереду у неї кілька втеч, потрапляння в лікарню, два-три “оце повороти!” різного ступеню логічності і радикальне побільшання болю. Під час безладних пошуків правди дія повісті трохи провисає, але авторка має в кишені той самий поворот, що змінює все і це трохи ой.

Перехідний прапорець “В останній чверті книжки перегорнемо все догори дриґом, а ви, любі читачі, якось самі виборсуйтеся” Broken Dolls завойовують у чесній боротьбі, бо кульмінація “А це ще шо за нафіг?” тут перетікає у розв’язку класу “Простигосподи, ну ок”. До етичного повороту питань нема, адже текст від самого початку натякав, що він не про зовнішніх монстрів, а про внутрішню сутність та власний вибір. Але суто сюжетна реалізація з фантприпущенням – мммм, охайніше треба, охайніше, бо стилістика готичної казки не аж так добре монтується з проблематикою біоетики, як би того хотілося. У той момент, коли відкривається велика сюжетна Істина, жанрово-канонічна мотивація половини персонажів миттю перетворюється на зворушливе поєднання фейспалму з хеддеском. Зате деякі сюжетні дрібнички чемно розбіглися на свої місця. Включно із горищем, горище там виявилося не просто так! Ну, але чи варто було заради ефектного закінчення городити не дуже родючий город, – то вже питання суть риторичне. Дебютні тексти з “ну-класними-ж-ідеями!” – це дуже своєрідний літературний напрямок.