Географія читання-2018. Перші три місяці

На початку року, зважуючи зобов’язання та персональні виклики, я ще роздумувала: долучитися чи ні до нового читацького флешмобу від Фабули, бо у 2018-му він мав бути географічним. Зрештою засмутили оновлені правила участі, та й розуміння “Або власні плани, або навіяні” – не дозволило розслабитися. 45 країн за рік? Та ну, це надто важко!

А от минули перші три місяці – і у скарбничці читацької географії уже 18 “монеток”. На диво пристойний результат (за весь минулий рік назбиралося лише на десять пунктів більше), який частково обумовлений #ЗКнижкоюНавколоСвіту. І все одне географія вийшла от ніби й передбачуваною, але місцями дивною.

My Reading List’s Travel Map

Get your own travel map from Matador Network.

Нічого з Африки, нічого з Океанії, нічого з Південної Америки. Північна Америка без США вигляда, як сирітка, а Азія гордовито красується аж двома країнами. Зате за Європу я схопилася серйозно – практично всі популярні читацькі країни уже зараховані (нема хіба що Ірландії. Можна було б ще сказати “Італія!” – але з нею сильно не кожного року складається) і вже трохи пішов в діло другий ешелон.

Оскільки США наразі дискваліфіковані через “допінг”, попереду всієї планети Велика Британія – 15 книжок. Далі довго нікого нема, аж згодом за результатом тримісячних турнірів на друге місце вийшла Україна – 4 книжки. Ще три за Канадою і по дві – за Росією (що цікаво – обидві читала в українському перекладі) та Францією.

Цьогорічна екзотика:

  • не знаю, чи рахувати, чи не рахувати, але нехай буде Данія. За Данію другий рік поспіль відпрацьовує книжечка Міка Вікінга.
  • та ж сама ситуація із Сербією – тут знову допомогла Віда Оґнєнович.
  • Болгарію забезпечив “Природний роман” Ґосподінова.
  • А Бельгію – “День пса” Каролін Ламарш.
  • З неочевидною Європою ніби все, є ще неочевидна Азія. Хоча, насправді це вже велике питання: чи вважати Малайзію неочевидною та екзотичною, якщо вона трапляється вже кожного року…
  • Зате Азербайджан – це вже інше діло! З “Алі та Ніно“, зважаючи на проблему авторства, все непросто, але чого б оце не зарахувати.
  • А от з Центральної Америки завітала правдешня екзотика, бо здається, “Дім біля лагуни” Росаріо Ферре – це перша пуерториканська книжка, яку я прочитала. Рада вітати у статистиці, але було б класно, якби вона покликала друзів-сусідів.

Плани на найближчі три місяці – підчитати очевидні варіанти з Африки та Азії (Австралія он уже в процесі) та густіше замалювати Південну Європу. А там, може, й… ну, не до 45 пунктів, але хоча б до 30 уже буде близенько.

 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s