Березень був дивним в усіх значеннях – не лише в погодному, але й в читацькому також. Середньомісячні показники читання були й ніби цілком середніми, але насправді читалося напливами, читалося всяке – іноді дивне, іноді не дуже бажане, а таке, що “Ну давно же збиралася”, а ще я двічі балансувала на межі зриву мораторію.

Ні, я не взялася за чесні американські книжки, але прочитала дві, дипломатично кажучи, спірного походження. Обидві написані неамериканцями англійською мовою на американський ринок. У першому випадку це Еріх Фромм, якого, з огляду на біографію, вважати американцем мозок не повертається. В другому випадку ще цікавіше, бо там книжка з країни, яка може стати 51-м штатом, але так поки що і не стала. Власне, вся книжка – це розповідь про те, чому Україна не Росія Пуерто-Рико – отаке, яке воно виросло. Оскільки, запускаючи мораторій, я собі завбачливо “дозволила” читати іммігрантів – то навіть формально до порушення ще не підступилася. Але вже земля совається під ногами. Попереду ще місяць. Буду обережнішою.

Березень мораторію у цифрах:

• 3984 сторінки (зачаклована величина, третій місяць за межі “три тисячі з чимось” вийти не можу!);
• 14 книжок (могло би бути більше, але нехай так);
• 1 книжка англійською (та й та – графічний роман, shame on me, але спробую виправитися);
• знову 4 книжки британських авторів і всякого зверху;
• 2 книжки нонфікшену (я цього року розумничка!);
• нових авторів сильно побільшало, у березні – аж дев’ять;
• половину книжок написали в ХХ столітті, половину – ХХІ (нууу, це вже затягнулося);
• з челенджів героїчно добила черговий етап #ЗКнижкоюНавколоСвіту (і навіть трішечки просунулася вперед за його межі) і прочитала ще один пункт із улюбленої сотні Bookriot.

Усе могло би бути краще, але і так – цілком годиться.

А книжки – це:

з британського –

• переспів “Гамлета” від живого класика (відгук на ГудРідз)
• показово постмодерний роман улюбленої авторки (відгук на ГудРідз)
• сніжний графічний роман про прадавні часи і два полюси
• пригодницька лавкрафтіана для підлітків (відгук на ГудРідз).

З не-британського трапилося:

• збірка оповідань нобелівської лауреатки
• орієнтальна романтика з містифікованою біографією
• екзистенційна драма у версії “жінка з кризою середнього віку”
• київське урбан-фентезі – недо-експлотейшн з моралькою (до того ж, місцями ну дуже спірною)
• тревелог про те, як це – психанути та поїхати жити між пальмами навіть без сірників
• збірка оповідань про побутовий вимір російсько-чеченських війн
• постапокаліптика про кажанчиків (очевидно, що це, а пост про книжку отут)
• палка сімейна сага в пуерториканських декораціях (відгук на ГудРідз)
• роман в замальовках про один весняний день, одного пса і шістьох людей
• інструкція про те, як треба любити себе та ближніх і дальніх.

Ніби все. Із запланованої десятки прочитала аж три книжки, натомість закрила два борги за попередні місяці. Цього місяця взагалі намагалася більше уваги приділяти купленим у попередні роки книжкам, тому й список вийшов дуже строкатим, а ще авторів-чоловіків вийшло нетипово багато. З тим, що буду читати у квітні, визначилася, але не впевнена, що втримаюся в межах. Планів, мораторій обіцяю свято поважати!