Завершилося літо, а разом з ним мав завершитися б літній челендж від Гудрідз. І він завершився. Але щось не дуже блискуче.

Десь в середині серпня я почала боятися, що поблизу чатує жорстокий нечитун. Трохи минулося, все виявилося не аж так страшно, але на челенджі результат позначився капітально. Я могла би закреслити всі серпневі квадратики і майже всі додаткові, якби… дочитала, а не відклала ті п’ять-шість книжок, що їх заради цього треба було прочитати. Не вийшло. Навіть книжку під ідеально мій пункт “про феміністку або написану феміністкою” я дочитала вранці 1 вересня (і це була “Американа” Чимаманди Нґозі Адічі, якщо що). Ну, яке вийшло – таке вже вийшло. Спробую до кінця осені прочитати всі свої “штрафні” – і за попередні місяці також.

А поки що докладніше про серпень.

Let’s Get It On: гарним прикладом книжки, де хтось закохується або розкохується стали “Мітфордські вбивства” – саме закоханості та розчарування в них рухають сюжет цього детективу (є окремий пост).

It’s 12 o’clock Somewhere: багато пити, тусити в барах… Що сюди у нас пасує? “Комо” Срджана Валяревича поза будь-які сумніви.

Stranded: острівні книжки – це моя маленька пристрасть. А цього разу вона втілилася у “Девушку из чернил и звезд” – казці про далекий острів, колоніалізм,  подолання старого прокляття і картографію (є відгук на Гудрідз).

One and Done: прочитати за день можна книжку… З мого досвіду – обсягом до 640 сторінок (не питайте). Але “Дистанция спасения” Саманти Швеблін набагато коротша. Проте не сказати, що легка для сприйняття (є відгук на Гудрідз).

Life is a Highway: мені чомусь (ага, чомусь!) здавалося, що під цей пункт обов’язково доведеться читати щось американське. А ні, можна обійтися і британським. “Один плюс один” Джоджо Мойєс – це історія про те, як один айтішник та одна дуже дивна родина проїхали з півдня Англії до півночі Шотландії, уникаючи головних доріг. Їхали довго й навіть по-своєму весело.

Time of Our Lives: пригоди поняття широке, але  нехай тут буде “Лес тысячи фонариков” – орієнтальне фентезі про красуню низького роду, яку виховали з думкою: “Ти маєш стати імператрицею”. Доволі дивна, але цікава книжка, треба буде про неї ще якось докладніше розповісти.

Memories: за книжку, куплену у відпустці, править “Тиша в епоху галасу“, яку я притягла оце із Запоріжжя.

You Have a Lovely Accent: майже все читане, але порахуємо “Гордість і упередження і зомбі” – гадаю, перекладати її було весело (ну, поки не набридло) – є коротенький відгук на Гудрідз.

My, What Big Teeth You Have: ретелінгам у нас тут всюди шлях широкий, але цього разу за їхню збірну виступає Spinning Silver – свіженька книжка від Наомі Новік (є окремий пост).

The Future is Bright: зненацька! Під цей пункт підходить Slave to Sensation Наліні Сінгх. Я думала це еротичне урбан-фентезі про перевертнів, а виявилося, що це типу фантастика. Суто жанрово все одно воно фентезі, але дія там відбувається наприкінці ХХІ сторіччя. От і подякуємо за це!

Отаке (с). Могло би бути значно краще, але… Схоже, треба по-справжньому відпочити від челенджів, а не як оце от я.